Справа № 108/11598/12
Провадження №2/107/309/13
28 січня 2013 р. м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :
головуючого судді - Біленко Л.В.
при секретарі - Волкової М.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на неповнолітніх дітей ,
Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача додаткових витрат на дітей, мотивуючи вимоги тим, що вони з відповідачем до 24.05.12р. перебували в зареєстрованому шлюбі, мають двох неповнолітніх дітей -дочку ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4, які проживають з матір'ю та на утримання яких з відповідача стягнуті аліменти, але діти мають захворювання та потребують систематичного лікування, на яке потрібні додаткові грошові кошти. За призначенням лікаря дочці ОСОБА_3 потрібно щорічно проводити контрольну перевірку стану здоров'я в Сімферопольській клінічній лікарні , дорога на обстеження з придбанням ліків на прикладі минулого року обходиться приблизно 827,18 грн. , також дочка потребує періодичного обстеження та лікування у лікаря-окуліста , вартість курсу лікування та консультацій становить 650,00 грн., за висновком лікаря-гастроентеролога їй потрібно санаторно-курортне лікування , путівка коштує більш ніж 8000,00 грн., 20% з яких оплачуються батьками. Син ОСОБА_4 також перебуває на диспансерному обліку та йому показаний масаж, який можна замінити відвідуванням басейну, абонемент в якій коштує 250,00грн., крім того в 2012р. на придбання ліків для сина нею витрачено 294,80 грн. Посилаючись на ст. 185 Сімейного кодексу України, просить стягнути з відповідача половину додаткових витрат на дітей, що за її розрахунками становить 1640,40 грн.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримала в повному обсязі , надала пояснення по суті позову та докази в обґрунтування визначеної нею суми стягнення.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, зазначивши про розуміння свого обов'язку брати участь в лікуванні та оздоровленні дітей. Разом з тим висловив сумнівів щодо цільового використання сплачених ним грошей позивачем.
Вислухавши пояснення сторін, приймаючи до уваги визнання позову відповідачем, дослідивши обставини по справі, перевіривши їх доказами та надавши доказам правової оцінки, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваним на підставі Рішення Керченського міського суду АРК від 24.05.2012р. (а.с. 9).
Від шлюбу сторони мають двох спільних дітей : дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується Свідоцтвами про народження дітей. (а.с.6, 7).
За тотожними поясненнями сторін неповнолітні діти проживають з матір'ю.
Рішенням Керченського міського суду АРК від 24.05.2012р. з відповідача на користь позивача стягнуті аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини доходу, але не менш ніж 30% на дитину відповідного віку, щомісячно з 12.04.12р. до повноліття дітей (а.с.9)
Рішенням Керченського міського суду АРК від 13.11.2012р. з відповідача на користь позивачам стягнуті додаткові витрати на дітей у розмірі 413,59 грн. (а.с.37). З вказаного судового рішення убачається, що вказана сума є половиною витрат, затрачених позивачем на поїздку на консультацію в дитячу клінічну лікарню м. Сімферополя для перевірки стану здоров'я дочки ОСОБА_3 в липні 2012р. та на стаціонарне лікування дочки в гастроентерологічному відділенні вказаної лікарні в серпні 2012р.
Відомостями, наданими заступником головного лікаря по поліклініці Дитячої лікарні м. Керчі, підтверджується, що дочка сторін - Ганна, перебуває на диспансерному обліку в поліклініці Дитячої лікарні м. Керчі з діагнозом «хронічний еритематозний гастрит зі збільшеною кислотністю, підслизисте утворення шлунку, діскенезія жовчовивідних шляхів за змішаним типом, неповне засвоєння лівої нирки, миопия».(а.с.8) В довідці зазначено, що дитина потребує щорічної консультації обласного гастроентеролога , планового лікування в гастроентерологічному відділенні м. Сімферополя, двічі на рік потребує терапії медикаментами , крім того необхідне лікування два рази на рік в кабінеті корекції зору, показано санаторно-курортне оздоровлення.
Малолітній ОСОБА_5 перебуває на диспансерному обліку у невролога в поліклініці Дитячої лікарні м. Керчі з діагнозом «Мала мозкова дісфункція , гіперактивний синдром», потребує реабілітаційної терапії, двічі на рік проведення курсу ЛФК , масажу, отримання вітамінної групи «В», ноотропів, седативних препаратів. (а.с.4).
Відповідач в судовому засіданні ствердження позивача про стан здоров'я дітей, підтверджені письмовими доказами, не спростовував, погодився з висновками про необхідність регулярного лікування та оздоровлення дітей.
Обставинам , встановленим по справі, суд надає правової оцінки, керуючись наступним.
Відповідно до змісту ст. 185 Сімейного Кодексу України та роз'яснень, викладених у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, її хворобою. При цьому вважається, що витрати можуть фінансуватися наперед, з зазначенням або без зазначення кінцевого розміру в том разі, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою, наприклад, тяжка хвороба або каліцтво.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову , якщо це не суперечить закону або не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Оскільки судом встановлено, що неповнолітні діти сторін за станом свого здоров'я потребують лікування та оздоровлення, на що потрібні додаткові грошові кошти, батьки -позивач та відповідач мають рівні обов'язки брати участь в додаткових витратах, викликаними хворобою дітей, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача додаткових витрат на дітей.
Згідно з ч.2 ст. 185 Сімейного кодексу України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду , з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Перевіривши обґрунтованість суми додаткових витрат , які позивач просить стягнути з відповідача, суд доходить наступного.
За відомостями, наданими салоном-магазином «Гранд-Оптика», якій здійснює діяльність з проведення консультацій та корекції зору, вартість проведення курсу «Амбинокор+апарати на 10-15 днів», який показаний дочці сторін Ганні, становить 600,00 грн., вартість консультації лікаря-офтальмолога становить 50,00 грн. (а.с.13, 47). Отже, загальна сума додаткових витрат на лікування в кабінеті корекції зору становить 650,00 грн.
Визначаючи вартість додаткових витрат, пов'язаних з лікуванням шлункового захворювання дочки сторін, суд приймає до уваги, що рішенням Керченського міського суду АРК від 13.11.2012р. встановлено, що в 2012р. на проведення огляду та лікування неповнолітньої в Дитячій клінічній лікарні м. Сімферополя витрачено 827,18 грн., а за висновком лікаря їй показано таке обстеження та лікування щорічно. У зв'язку з тим, що доказів про збільшення розміру таких витрат в 2013р. позивачем не надано, приймаючи до уваги визнання відповідачем вказаного розміру витрат на ці цілі, суд вважає доцільним визначити додаткові витрати на обстеження та лікування в Дитячій клінічній лікарні м. Сімферополя в 2013 р. в тій самій сумі, яка була витраченою в 2012р.
Оскільки неповнолітній дочці сторін рекомендовано санаторно-курортне лікування, суд вважає, що його оплата також є додатковими витратами на дитину. Згідно відповіді Директора Керченської міської виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності середня ціна путівки для лікування дитини в супроводі дорослого в 2012р. становила 9226,00 грн., часткова оплата батьків за путівку становить 10% її вартості. (а.с.35). Письмовими доказами по справі підтверджується, що дитині оформлено Довідку для одержання путівки, з цією довідкою позивач звернулась до комісії з соціального страхування Керченської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», де вона працює, з приводу надання путівки, оформлена відповідна заявка до Керченської міської виконавчої дирекції Відділу Фонду соціального страхування (а.с.36, 55,56). Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що додаткові витрати на санаторно-курортне лікування дочки з боку батьків становлять 922,60 грн. Визначити розмір витрат на проїзд до місця санаторно-курортного лікування неможливо у зв'язку з ненаданням суду доказів з цього приводу.
Стосовно розміру додаткових витрат на лікування малолітнього сина сторін суд доходить висновку, що до них слід віднести витрати на придбання медичних препаратів у зв'язку з хворобою сина в листопаді 2012р. в розмірі 294,80 грн. , підтверджені чеком. (а.с.16).
Відповідачем визнані ствердження позивача про необхідність відвідування сином басейну в якості профілактики та лікування , що є заміною масажу, який прописаний лікарем. За відомостями Медичного центру Приватного акціонерного Товариства «Санаторій «Київ», який є єдиним закладом, що має басейн, вартість абонементу на відвідування восьми занять впродовж місяця в групі з плавання для дітей становить 250,00 грн. (а.с.27). Позивачем письмовими доказами підтверджено, що нею вже вжито заходів щодо організації відвідування сином басейну : оформлено довідку-допуск, отримано інформацію щодо умов , графіку та вартості занять.
Таким чином, на підставі дослідження доказів судом визначено, що загальний розмір додаткових витрат на дітей становить 2944,58грн.
За ч.1 ст. 141 Сімейного Кодексу України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Отже, за загальним правилом участь батьків у додаткових витратах на дитину має бути рівними.
На підставі викладеного, з урахуванням розрахунків, перевірених судом, приймаючи до уваги визнання позову відповідачем, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає половина визначеної судом суми додаткових витрат на дітей.
Оскільки за заявою позивача Ухвалою суду від 03.12.2012р. відстрочено оплату судового збору до ухвалення судового рішення, на підставі ст. 88 ЦПК України судовій збір в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 61, 88, 174, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на неповнолітніх дітей, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, Реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4,додаткові витрати на неповнолітніх дітей в загальному розмірі 1472,29 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят дві грн. 29 коп.)
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, Реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_1, в дохід держави судові витрати у розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять грн. 40 коп. )
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяті днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -
Повний текст рішення виготовлений 30.01.2013р.