01032, м. Київ вул. С.Петлюри, 16 235-23-25
про забезпечення позову
"26" листопада 2013 р. справа № 911/4193/13
Суддя Ярема В.А. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена-країна» про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №911/4193/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена-країна»
до Приватного підприємства «Сагро-Норд»
про стягнення 363 301,01 гривень
суддя Ярема В.А.
за участю представників:
від позивача: Ярошенко О.О. (довіреність б/н від 20.08.2013р.)
від відповідача: Куприянський Б.О. (довіреність б/н від 21.11.2013р.)
Встановив:
08.11.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Зелена-країна» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Сагро-Норд» про стягнення 368 746,31 грн., з яких: 272 103,93 грн. заборгованості за договором №270213/2-ПК від 27.02.2013р., 53 604,47 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 18 831,07 грн. пені, 13 605,20 грн. штрафу, 4 405,85 грн. 3% річних та 6 195,79 грн. курсової різниці.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.11.2012р. порушено провадження у справі №911/4193/13 та призначено справу до розгляду на 26.11.2013р.
22.11.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд стягнути з відповідача 363 301,01 грн., з яких: 272 103,93 грн. заборгованості за договором №270213/2-ПК від 27.02.2013р., 65 312,89 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 4 942,60 грн. пені, 13 605,20 грн. штрафу, 1 140,60 грн. 3% річних та 6 195,79 грн. курсової різниці. Зазначені уточнення судом прийняті.
Крім того, 26.11.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявлених позовних вимог.
Заява обґрунтована тим, що оскільки звернення позивача до суду із зазначеним позовом зумовлено неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару, значним розміром заборгованості, а також тривалим періодом користування відповідачем товарним кредитом, що становить понад шість місяців, в позивача є підстави вважати, що до моменту прийняття рішення у даній справі належні відповідачу грошові кошти та майно можуть бути частково та/або повність відчужені, а тому незастосування зазначеного заходу до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.
Крім того, наявність у всесвітній мережі Інтернет загальновідомої інформації відносно збитковості результатів господарської діяльності відповідача, продажу як активів відповідача, так і безпосередньо самого ПП «Сагро-Норд», як суб'єкта господарювання, на думку позивача також свідчить про вчинення відповідачем дій спрямованих на відчуження належного останньому майна, і як наслідок, унеможливлення виконання рішення у даній справі. Копії роздруківок з веб-сайтів містяться в матеріалах справи.
До того ж, в обґрунтування імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у даній справі позивач посилався на звернення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області до Київського окружного адміністративного суду з поданням до ПП «Сагро-Норд» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.
Відповідач, заперечуючи проти заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, посилався на необґрунтованість такої заяви та недоведеність належними на допустимими доказами у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України позивачем своїх посилань.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Згідно зі ст. 67 ГПК України, забезпечення позову можливе, зокрема, шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно боржника.
Пунктами 2, 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» передбачено, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Так, враховуючи наведені позивачем обставини, беручи до уваги обсяг повноважень відповідача щодо спірного майна, зокрема, щодо наявності можливості розпоряджатись належними йому грошовими коштами на власний розсуд без урахування майнових інтересів позивача, а також враховуючи значний розмір пред'явленого позивачем позову у даній справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість посилань останнього на те, що зменшення активів відповідача і вчинення будь-яких інших дій, спрямованих на зменшення фінансових можливостей останнього та/або його платоспроможності може призвести до неможливості відновити порушені права позивача (у разі задоволення позову) і, як наслідок, утруднить чи зробить неможливим виконання рішення у даній справі.
Посилання ж відповідача, викладені у запереченнях проти забезпечення позову, не спростовують ані наявності у відповідача можливості розпоряджатись належними йому грошовими коштами на власний розсуд без урахування майнових інтересів позивача, ані достатньо обґрунтованих припущень позивача, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись на момент виконання рішення.
Відтак, виходячи з наведених законодавчих положень, аналізу суб'єктного складу, характеру правовідносин, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, з урахуванням всіх обставин справи, здійснивши оцінку адекватності заявленого позивачем заходу до забезпечення позову, зв'язку між ним та предметом позову, а також зважаючи на те, що невжиття вищезазначеного заходу до забезпечення позову може реально утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви позивача та вжиття заявленого позивачем заходу до забезпечення позову.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26.02.2013р. у аналогічній за своїм змістом та правовим обґрунтуванням справі №5006/14/184/2012.
При винесенні даної ухвали судом також було враховано, що Закон не містить точного переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову.
Відповідна правова позиція про відсутність у розділі Х ГПК України чіткого переліку спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову, як і про застосування судом заходів забезпечення позову за своїм внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства, викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі від 05.11.2013р. №905/4295/13.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Ухвалив:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена-країна» про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.
2. Накласти арешт на грошові кошти Приватного підприємства «Сагро-Норд» (07420, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калита, вул. Червоноармійська, 14, ідентифікаційний код 36596971), що знаходяться на його банківських рахунках, в тому числі але не виключно: №26049029410001, №26005029410001, що відкриті у: ПАТ «Банк Кіпру» (МФО 320940); №26043002294001, №26041000229401, №26007000229401, що відкриті у ПАТ «Юнекс банк» (МФО 322539), у розмірі 363 301 (триста шістдесят три тисячі триста одна) грн. 01 коп.
Ухвала набирає законної сили з дня її винесення судом і відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом зі строком пред'явлення до виконання до 27.11.2014р.
Суддя В.А. Ярема