ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/19545/13 20.11.13
За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" м. Полтави
до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Києва
про зміну договору.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача: Баранова В.І., Гречко С.І.,
від відповідача Чеботарьова І.Г.
у жовтні 2013 Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що 18 січня 2013 р. між ним та відповідачем укладено договір на розподіл природного газу № 14/739/13.
За наслідками перевірки, проведеної у травні 2013 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики його зобов'язано привести договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору на розподіл природного газу, затвердженого постановою № 1164 від 6 вересня 2012 р.
Всупереч вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27 грудня 2001 року "Про забезпечення споживачів природним газом", постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 1164 від 6 вересня 2012 р. "Про затвердження типового договору на розподіл природного газу", відповідач безпідставно відмовив йому змінити договір в частині умов пунктів 2.1, 3.1, 3.2.2, 3.6, 3.7, 3.9, 3.10, 4.4, 4.5, 4.6, 4.7, 4.8, 5.5, 5.6, 7.3.1, 7.3.2., 7.3.3, що відповідають змісту Типового договору на розподіл природного газу.
За таких обставин просив внести зміни в договір на розподіл природного газу № 14/739/13 від 18 січня 2013 р. виклавши пункти 2.1, 3.1, 3.2.2, 3.6, 3.7, 3.9, 4.4, 4.5, 4.6, 5.5, 5.6, 7.3.1, 7.3.2. договору у запропонованій ним редакції, п.п. 3.10, 4.5.1, 4.5.2, 4.5.3, 4.7, 4.8, 7.3.3 виключити.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, оскільки зміна спірного договору з позивачем в силу вимог чинного законодавства не є для нього обов'язковою.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що 18 січня 2013 р. між сторонами у справі укладено договір № 14/739/13 на розподіл природного газу, згідно з умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу протягом 2013 року послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, а останній - оплатити надані послуги на умовах договору.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявною у справі копією вищевказаного договору.
Листом № 14/5186 від 29 серпня 2013 р. позивач запропонував відповідачу змінити указаний договір в частині умов п.п. пункти 2.1, 3.1, 3.2.2, 3.6, 3.7, 3.9, 4.4, 4.5, 4.6, 5.5, 5.6, 7.3.1, 7.3.2. виключити з договору п. п.п. . 3.10, 4.5.1, 4.5.2, 4.5.3, 4.7, 4.8, 7.3.3 уклавши додаткову угоду до цього договору.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з приводу зміни договору на розподіл природного газу, врегульовані ст.ст. 651, 652 ЦК України.
Відповідно до умов ч. 2 ст. 179 ГК України Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Згідно вимог ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, зокрема, належить затвердження типових договорів на розподіл природного газу.
22 жовтня 2012 р. набрала чинності постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 1164 від 6 вересня 2012 р. "Про затвердження типового договору на розподіл природного газу".
Як вбачається з тексту спірного договору зміст запропонованих до зміни умов договору відповідає вимогам типового договору на розподіл природного газу. Викладаючи умови договору в цій частині у власній редакції, сторони у справі лише конкретизували умови типового договору, що відповідає вимогам ст. 179 ГК України.
За змістом вимог ч.ч. 2, 4 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності визначених умов у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Всупереч вимог ст. 33 ГПК України позивачем не надано доказів наявності обставин, які в силу вищезгаданих вимог закону дають підстави для зміни договору на розподіл природного газу.
Враховуючи, що обставини, якими сторони керувалися при укладенні спірного договору не змінилися за умов, зазначених у ч. 2 ст. 652 ЦК України, то у позові слід відмовити.
Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
у позові Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" м. Полтави відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар