22.11.2013 Справа № 230/9126/13-ц
№ провадження: 2/230/2252/2013
( вступна та резолютивна частини )
22 листопада 2013 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі:
головуючої судді Букреєвої І.А.
при секретарі Димченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину,
На підставі ст. 1195 ЦК України, та керуючись ст.ст. 5, 60, 88, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину - відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя:
22 листопада 2013 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі:
головуючої судді Букреєвої І.А.
при секретарі Димченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в обґрунтування позову зазначив, що 26.01.2011 знаходячись у приміщенні бані, розташованої за адресою: м. Єнакієве, пр.-т Леніна, буд. 191 між позивачем та ОСОБА_2 виникла сварка. Під час сварки ОСОБА_2, діючи умисно, взяла з тумби скляний стакан, яким нанесла йому один удар в область лівого ока, спричинив тяжкі тілесні ушкодження. Вироком Єнакіївського міського суду Донецької області від 25.06.2012 ОСОБА_2 була визнана винної у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та їй було призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 79 КК України, остання була звільнена від відбування покарання, з іспитовим строком. Крім того, на користь позивача було стягнуто з ОСОБА_2 грошові кошти в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1715,27 грн., та моральної шкоди в розмірі 50000 грн. Висновком МСЕК позивача визнано інвалідом третьої групи безстроково, а також йому протипоказана робота на висоті, у рухомих механізмах, а також на діючих електороустановах. На час отримання каліцтва позивач перебував у трудових відносинах з ПП «Патера Альфа», де працював в якості охоронця. Оскільки тілесне ушкодження спричинило у нього стійку втрату загальної працездатності на 35 %, вважає, що відповідач повинен відшкодувати втрачений заробіток з 26 січня 2011 до 31 липня 2013 року в розмірі 9728,25грн. Просить суд стягнути з відповідача на його користь втрачений заробіток за період з 01.02.2011 по 30.06.2013 в розмірі 9728,25 грн.
Позивач у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав на підставах викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. ОСОБА_3 вимог ст. 224 ЦПК України у випадку неявки в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого та від якого не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутність, якщо вказані ним причини неявки визнані неповажними, суд може прийняти заочне рішення на підставі доказів, які є в матеріалах справи, якщо позивач не заперечував проти такого розгляду справи. В зв'язку, з чим суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов наступного.
ОСОБА_3 судово-медичного дослідження (обстеження) № 105 від 15.02.2011, складеного судмедекспертом Єнакіївського відділення Бюро судово-медичної експертизи, виявлені у гр. ОСОБА_1 різані рани верхнього та нижнього віка, кон'юктіви рогівки лівого ока з крововиливом у склоподібне тіло утворилися від дії гостро-ріжучих предметів, якими можу бути осколки скла і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як викликали стійку втрату загальної працездатності на 35%.
Вироком Єнакіївського міського суду Донецької області від 25.06.2012 ОСОБА_2 була визнана винної у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та їй було призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 79 КК України, остання була звільнена від відбування покарання, з іспитовим строком. Крім того, на користь ОСОБА_4 було стягнуто з ОСОБА_2 грошові кошти в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1715,27 грн., та моральної шкоди в розмірі 50000 грн.
ОСОБА_3 довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 415959 від 04.05.2011 ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності за загальним захворюванням безстроково, надано висновок про умови та характер праці, згідно яких йому протипоказана робота на висоті, у рухомих механізмах, а також на діючих електороустановах
ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності 3 групи загального захворювання з 04.05.2011, що підтверджується тимчасовим посвідченням № 108150.
З 21.09.2007 по 30.03.2013 ОСОБА_1 працював у ПП «Патера Альфа» в якості охоронця, що підтверджується трудовою книжкою серії АВ № 540201.
Відповідно до ч.1-3 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про пенсійне забезпечення» причини й групи інвалідності, а також час настання інвалідності встановлюються органами медико-соціальної експертизи, що діють на підставі Положення про них, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
З аналізу п. п. 1, 11 Положення про медико-соціальну експертизу, п. п. 3, 26, 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 5 вересня 2011 року №561, встановлення МСЕК тієї чи іншої групи інвалідності внаслідок загального захворювання визначається за критеріями життєдіяльності людини, зокрема, здатністю особи до виконання трудової діяльності. Здатність до трудової діяльності - сукупність фізичних та духовних можливостей людини, яка визначається станом здоров'я, що дозволяє їй займатися різного виду трудовою діяльністю. Професійна працездатність - здатність людини якісно виконувати роботу, що передбачена конкретною професією, яка дозволяє реалізувати трудову зайнятість у певній сфері виробництва відповідно до вимог змісту і обсягу виробничого навантаження, встановленого режиму роботи та умов виробничого середовища. Параметрами оцінки є збереження або втрата професійної здатності, можливість трудової діяльності за іншою професією, яка за кваліфікацією дорівнює попередній, оцінка допустимого обсягу роботи у своїй професії і посаді, можливість трудової зайнятості в звичайних або спеціально створених умовах.
Законодавство відрізняє професійну та загальну працездатність. Професійна працездатність передбачає здатність працівника до роботи за конкретним фахом і на певній посаді, у той час як загальна працездатність - це здатність до виконання будь-якої роботи у звичайних умовах праці. Особа, яка зазнала каліцтва та якій встановлено інвалідність, може бути визнана частково працездатною. З метою встановлення в особи здатності до праці, МСЕК під час встановлення інвалідності має встановити ступінь професійної (а за її відсутності - загальної) працездатності у відсотках. На підставі цих даних суд визначає розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу) у відсотках, що підлягає відшкодуванню.
З аналізу вказаних вище положень законодавства вбачається, що загальна працездатність (втрачена чи та, що збереглася) не може враховуватись для визначення розміру втраченого заробітку, що підлягає відшкодуванню. Для цього має враховуватись ступінь втрати тільки професійної працездатності.
Також, пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 6 від 27.03.92 (з відповідними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» у п. 12 роз'яснив судам, що розмір відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою потерпілим заробітку (його частини) у зв'язку з ушкодженням здоров'я, встановлюється виходячи зі ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Враховуючи те, що лише на МСЕК покладено обов'язки з визначення ступеня втрати працездатності, тому суд не приймає до уваги висновки про стійку втрату загальної працездатності на 35%, встановлені ОСОБА_3 судово-медичного дослідження (обстеження) № 105 від 15.02.2011.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Так, ОСОБА_1 при огляді МСЕК 04.05.2011 не було встановлено стійку втрату працездатність, а було лише визначено ІІІ групу інвалідності. За вказаних вище підстав суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню через не встановлення ОСОБА_1, при огляді МСЕК 04.05.2011, стійкої втрати працездатності у відсотках.
На підставі ст. 1195 ЦК України, та керуючись ст.ст. 5, 60, 88, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину - відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: