Справа №2-214/07
Іменем України
08 жовтня 2007 року Путивльський районний суд Сумської області
у складі: головуючого - судді Толстого О.О.
при секретарі - Фостовій М.М.
за участю: представника позивача ОСОБА_4
відповідачки ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 10 січня 2007року він надав в борг гр. ОСОБА_5 і ОСОБА_2 гроші в сумі 4 тис. дол. США, а вони зобов'язалися повернути цю суму за першою його вимогою, про що склали письмову розписку. Однак ОСОБА_5 помер, а ОСОБА_2 борг повертати відмовляється.
У зв'язку з цим просить стягнути з відповідачки борг в розмірі 20 тис. грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав, відповідачка проти позову заперечувала, пояснивши, що з ОСОБА_5 проживала У фактичному шлюбі з 1999 року по день його смерті. ІНФОРМАЦІЯ_1 вони разом взяли в борг у позивача 4 тис. дол. США, які зобов'язалися повернути за першою його вимогою. Гроші брали на потреби своєї сім'ї, планували зробити ремонт в квартирі, а продавши 1/2 придбати будинок в селі. Вони внесли завдаток за будинок, заказали необхідні для ремонту будівельні матеріали, але 17.05.2007р. чоловік раптово помер, тому залишок грошей вона витратила на його поховання. За відсутності коштів не може повернути борг.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, дослідивши матеріали справи, інші надані сторонами докази, дійшов наступного.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів( суму позики] або таку ж кількість речей тога ж роду та такої ж якості.
Встановлено судом і не заперечується сторонами, що 10 січня 2007 року між позивачем та гр-ми ОСОБА_5, і ОСОБА_2 був укладений договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 передав у борг грошову суму в розмірі 4 тис. дол. США, а позичальники зобов'язалися повернути таку ж суму грошей протягом одного дня з моменту пред'явлення, вимоги, що підтверджується письмовою розпискою! а.с 7).
З її змісту видно, що як особи, які проживали разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу, позичальники уклали угоду в інтересах своєї сім'ї.
Запозичені грошові кошти фактично витрачені ними на потреби сім'ї, зокрема, частина зних(1 тис.дол.) внесена як завдаток для придбання будинку (а.с 16); були також замовленні будівельні матеріали для ремонту квартири(а.с 17), але ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер(а.сів), тому ці гроші використані на його поховання, що встановлено поясненнями відповідачки.
Після смерті ОСОБА_5 позивачем пред'явлена вимога про повернення боргу, але у встановлений строк відповідачка гроші не повернула, чого вона не заперечує.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а
2
за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, стягнувши суму позики з відповідачки, яка відповідає перед кредитором не тільки як боржник, а й відповідно до СТ.СТ. 73, 74 СК України, як учасник спільної сумісної власності, оскільки позичені гроші були використані на потреби всієї сім'ї.
Посилання відповідачки на відсутність коштів для повернення боргу не заслуговують на увагу, позаяк за правилами ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оскільки позов задоволено, на підставі ст. 88 ЦП К України підлягають стягненню з відповідачки понесені позивачем при подачі позову судові витрати} а.с 2-5).
Керуючись ст. ст. 10,11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 625,1046,1049 ЦК України, ст.ст. 73,74 СК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000 гри боргу за договором позики, 200 грн судового збору, 30 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 20230(двадцять тисяч двісті тридцять)гривень.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.