Справа № 643/17967/13-к
Пр. № 1-кп/643/605/13
22.11.2013 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у склад:
головуючого судді Зінченко Ю.Є.,
за участю секретаря Колтур Я.С.,
прокурора Корбань В.В.,
потерпілого ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстр досудових розслідувань за № 12013220470005211 від 20.09.2013 року за підозрою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м. Харків, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 21.12.2006 Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.307 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільненого з випробувальним терміном 1 рік, 16.03.2009 Московським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільненого з випробувальним терміном 2 роки, 08.09.2011 Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 309,ч.4 ст.70, 71КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 28.05.2012 згідно постанови Первомайського міського суду Харківській області звільненого від відбування покарання умовно-достроково, на не відбутий строк 7 місяців 13 діб, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
Суд визнав доведеним, що обвинувачуваний ОСОБА_2 будучи 23.09.2013 року притягнений до кримінальної відповідальності Дзержинським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області за скоєння кримінального правопорушення за ч.2 ст. 190 КК України, на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та знову вчинив кримінальне правопорушення, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправність своїх дій, повторно таємно заволодів чужим майном за наступних обставин:
Так, ОСОБА_2, 09.09.2013 року приблизно о 16.30 год. знаходячись в приміщенні інтернет-кафе, розташованому по вул. Блюхера 21 в м. Харкові, діючи за раптово виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, і реалізуючи його, з корисливих мотивів, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, помітивши сумку для ноутбуку біля стільця, розташованого поруч з комп'ютерним столом в загальному залі вищезазначеного кафе, за який він збирався присісти, діючи за раптово виниклим наміром, таємно викрав її разом з речами які знаходились в ній, а саме: сумку «Case Logis» , вартістю 240 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 243 від 03.10.2013 року, в якій знаходився модем «Novacom Wireless», вартістю 350 гривень згідно того ж висновку судово-товарознавчої експертизи та зарядний пристрій для ноутбуку «Asus V85» вартістю 297 гривень згідно того ж висновку судово-товарознавчої експертизи. Після чого ОСОБА_2 з місця злочину втік, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд.
В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1, згідно судово-товарознавчої експертизи № 243 від 03.10.2013 року була спричинена матеріальна шкода на загальну суму 887 гривень.
25 жовтня 2013 року по даному кримінальному провадженні між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 відповідно до вимог ч.1 ст. 468 КПК України укладено угоду про примирення, за якою сторони дійшли згоди, що обвинувачений зобов'язується повно та беззастережно визнати свою вину в обсязі та за обставин, викладених у повідомленні про підозру та обвинувальному акті, а потерпілий стверджує та проти цього не заперечує обвинувачений, що збитки, спричинені злочином повністю відшкодовані потерпілому, матеріальних претензій він до обвинуваченого не має.
Зважаючи, що злочин, вчинений обвинуваченим не є тяжким та чинне законодавство України передбачає можливість укладення угоди про примирення у такій категорії справ, сторони вважають за необхідне узгодити розмір покарання, що необхідно призначити обвинуваченому в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки. Також сторони погоджуються, що у відповідності до ст. 76 КК України на ОСОБА_2, покладаються обов'язки,передбачені п.п.2,3,4 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК та КК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Потерпілий ОСОБА_1 в судове засідання не заперечував проти затвердження угоди про примирення.
Обвинувачений визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просить суд угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, з наданих суду матеріалів кримінального провадження встановлено, що скарг обвинувачений під час кримінального провадження не подавав.
Судом дії обвинувачуваного кваліфікуються по ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Суд, перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК та КК України, встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України є правильною. Злочин у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості і відповідно до вимог ч. 3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні.
Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що сторони примирились і укладення угоди є добровільним. Взяті обвинуваченим на себе за угодою про примирення зобов'язання можливі для виконання. За таких обставин, суд встановив наявність фактичних підстав для доведення винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про примирення.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений, судові витрати відсутні. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України. Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 475 КПК України, суд-
Затвердити угоду про примирення від 25 жовтня 2013 року, укладену по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013220470005211 від 20.09.2013р. між потерпілим ОСОБА_1 Ікечукву та обвинуваченим ОСОБА_2.
Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 25 жовтня 2013 року покарання за цією статтею у вигляді 2 років позбавлення волі.
Відповідно ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити з іспитовим строком на 2 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені п.п.2,3,4 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Речові докази: диск з відеозаписом з камер спостереження - зберігати в матеріалах кримінального провадження (досудового розслідування), сумку для ноутбуку, модем, мікро-СД з ЮСБ перехідним пристроєм, зарядний пристрій для ноутбуку - вважати повернутими потерпілому.
Роз'яснити ОСОБА_2 наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені ч.1, ч.5 ст. 476 КПК України.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів через Московський районний суд м. Харкова.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Зінченко Ю.Є.