18 листопада 2013 року Справа № 904/3368/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Селіваненко В.П.
суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Остапенко В.М.
від відповідача: не з'явився
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2013р.
у справі № 904/3368/13 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа"
про стягнення 349 088,40грн.,
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" про стягнення 349088,40грн., нарахованих за несвоєчасне виконання зобов'язання, з оплати природного газу, в тому числі: 14899.34грн. інфляційних втрат, 17917,84грн.- 3% річних, 89589,18грн. пені, 226682,05грн. - 7% штрафу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2013р. (суддя Соловйова А.Є.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2013р.(судді: Павловський П.П., Науменко І.М., Кузнецов В.О.), позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 13152,71 грн. інфляційних втрат, 17917,84 грн. 3% річних, 44794,59 грн. пені, 113341,02 грн. штрафу, 6946,83 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись частково з прийнятими у справі рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині відмови у позові щодо стягнення сумм пені та штрафу та прийняти і цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суми пені та штрафу у повному обсязі.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено:
30.09.2011року між Комунальним підприємством "Жовтоводськтепломережа" (покупець) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) було укладено договір № 14/2538/11 на купівлю-продаж природного газу, за умовами якого продавець зобов'язався передати покупцеві у власність імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.
Розділом 5 сторони погодили ціну за 1000куб.м. газу.
Згідно з п.6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 2.1. договору сторони погодили термін передачі газу з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року включно.
Згідно п. 11.1 договору цей договір діє з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування - до повного погашення заборгованості.
Відповідно до п. п. 6.1., 7.2. договору оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 -го числа місяця наступного за місяцем поставки газу. У разі невиконання зобов'язання по оплаті за спожитий природний газ КП "Жовтоводськтепломережах зобов'язується у безспірному порядку сплатити крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі семи відсотків від суми простроченого платежу.
На виконання умов договору позивач протягом жовтня-грудня 2012 року за відповідними актами приймання - передачі передав відповідачеві природний газ, який останній оплатив, але з порушенням встановлених у договорі строків.
У зв'язку з простроченням відповідачем платежів, позивачем нараховано 14899,34грн. інфляційних втрат, 17917,84грн.- 3% річних, 89589,18грн. пені, 226682,05грн. - 7% штрафу.
Перевіривши вказані розрахунки, суди попередніх інстанцій встановили, що суми річних, пені та штрафу виконані правильно. При визначенні суми інфляційних втрат позивачем не враховані дефляційні процеси, що мали місце у період, за який обраховуються інфляційні втрати. За розрахунком судів сума інфляційних втрат становить 13152,71 грн.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням норм ст. 625 ЦК України та встановлених обставин щодо порушення відповідачем строків проведення розрахунків, господарські суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позов в частині стягнення сум інфляційних втрат та річних.
Щодо вирішення спору в частині стягнення неустойки (пені та 7% штрафу) судова колегія касаційної інстанції виходить з наступного.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки - штрафу, пені, які обчислюється відповідно до ст.549 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Господарські суди дослідили наявність підстав, передбачених ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України для зменшення розміру штрафних санкцій та правомірно зменшили заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій, а саме: пені - до 44794,59 грн., штрафу - до 113341,02 грн., з чим погоджується і суд касаційної інстанції.
А відтак, господарські суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір у даній справі.
З огляду на викладене, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2013р. у справі № 904/3368/13 - без змін.
Головуючий суддя Селіваненко В.П.
Судді Жаботина Г.В.
Ковтонюк Л.В.