13 листопада 2013 року Справа № 910/2469/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіКорсака В.А.
суддівДанилової М.В., Данилової Т.Б.
розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.07.2013
у справі№ 910/2469/13 господарського суду м. Києва
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан"
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан-СП", Київської міської ради
провизнання договору неукладеним та визнання відсутнім права
в судовому засіданні взяли участь представники :
- - позивачаШевченко К.О.
- - відповідача-1Фролькіс С.Е.
- - відповідача-2не з'явився
В лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан-СП", Київської міської ради, в якій просило суд визнати договір оренди земельної ділянки від 14.07.2005 між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Сапсан-СП", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за № 506 - неукладеним та визнати відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан-СП" права користування земельною ділянкою розміром 0, 4922 га, розташованою по вул. Андрія Малишка, 5 (п'ять) у Дніпровському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:66:172:0002) (з урахуванням заяви про уточнення (збільшення) предмету позову, яка прийнята судом, (т. 2., а. с. 1-4).
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.04.2013 (суддя Гулевець О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 (головуючий Сулім В.В., судді: Рєпіна Л.О., Тарасенко К.В.) у справі № 910/2469/13 товариству з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан" поновлено строк позовної давності. В задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Київська міська рада не скористалась правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізувала процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином.
У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Сапсан-СП" не погоджується із доводами скаржника і просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
Розпорядженням секретаря судової палати від 11.11.2013 склад колегії суддів змінено та сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Корсак В.А., судді - Данилова М.В., Данилова Т.Б. для розгляду даної справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
В своїй позовній заяві позивач послався на те, що спірна земельна ділянка була передана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Сапсан-СП" з порушенням порядку вилучення земельних ділянок, які перебувають у користуванні інших осіб, а договір, який було укладено між відповідачами, на думку позивача, є неукладеним, оскільки не зареєстрований у встановленому порядку. Підставою позову позивач зазначив статті 210 та 640 ЦК України. Також, позивач просить визнати відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан-СП" права користування спірною земельною ділянкою. Позов в цій частині обґрунтований необхідністю захисту прав позивача на торгівельний комплекс, що розташований на ній.
Позов обґрунтовано тим, що позивач мав право на тимчасове користування спірною земельною ділянкою, на якій ним було побудовано торговий комплекс павільйонів, однак ці обставини не були враховані при укладанні спірного договору оренди, що на думку позивача порушує його права.
При дослідженні зазначених обставин судами попередніх інстанцій встановлено, що Розпорядженням Представника Президента України № 559 від 24.06.1994 позивачу було дозволено установити торговельний комплекс із павільйонів, терміном на три роки, на території, прилеглий до універмагу "Дитячий світ".
Рішенням Дніпровської районної ради народних депутатів № 296 від 15.05.1995 "Про надання КВВФ "Сапсан" земельної ділянки для впорядкування місць розташування павільйонів і кіосків (установку торгівельного комплексу із павільйонів) на вул. А. Малишко, 3 затверджено проект відведення земельної ділянки КВВФ "Сапсан" для впорядкування місць розташування павільйонів і кіосків (установку торгівельного комплексу із павільйонів) на території, прилеглій до універмагу "Дитячий світ" по вул. А. Малишко, 3 та надано КВВФ "Сапсан" в тимчасове користування (оренду) земельну ділянку площею до 0, 53 га терміном на три роки.
Листом Головного Управління Капітального Будівництва № 027-372 від 02.03.1995 про тимчасове використання земельної ділянки по вул. А. Малишка під встановлення малих архітектурних форм, надано дозвіл на тимчасове використання ділянки по вул. Малишка, 1-7 для встановлення малих архітектурних форм, без будівництва капітальних споруд.
Архітектурно-планувальним завданням на розробку "торгівельного комплексу із збірно-розбірних павільйонів", передбачено проектування торгівельного комплексу із збірно-розбірних павільйонів.
Відповідно до Акта приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкту, будинку, споруди від 13.05.1997 щодо будівництва торгівельного комплексу в Дніпровському районі м. Києва (вул. А. Малишко 3), перша черга, затвердженого Управлінням Держархбудконтролю від 19.05.1997, в результаті будівництва в експлуатацію було введено торгівельний комплекс із павільйонів та лотків загальною площею 1 828 кв. м., що здійснене на земельній ділянці виділеній фірмі "Сапсан".
Відповідно до статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 мала архітектурна форма - невелика споруда декоративного, допоміжного чи іншого призначення, що використовується для покращення естетичного вигляду громадських місць і міських об'єктів, організації простору та доповнює композицію будинків, будівель, їх комплексів. До малих архітектурних форм належать, зокрема павільйони.
Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Відповідно до пункту 2.10. Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14 квітня 2009 року № 660/5 головним елементом малих архітектурних форм є їх тимчасовість, що не є ознакою нерухомого майна. Отже, малі архітектурні форми не є нерухомим майном, а тому право власності на них не підлягає державній реєстрації.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що згідно Акту приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкту, будинку, споруди від 13.05.1997, в даному випадку мова йде виключно про комплекс малих архітектурних форм та про прийняття в експлуатацію торгівельного комплексу, який складається із павільйонів та лотків, які не є нерухомим майном і об'єктами капітального будівництва, право власності на них не підлягає державній реєстрації.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірна земельна ділянка надавалась позивачу в тимчасове користування терміном на 3 роки, тобто до 1998 року.
У травні 1999 року товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан" було припинено, про що до Єдиного державного реєстру підприємств було внесено відповідний запис.
В подальшому, постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2010 у справі № 2а-13294/09/2670 визнано дії Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації щодо скасування 17.05.1999 державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан" неправомірними, скасовано запис про державну реєстрацію припинення цієї юридичної особи та зобов'язано внести до державного реєстру відповідний запис.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан" не надано належних та допустимих доказів того, що ним здійснювалось користування земельною ділянкою розташованою по вул. Андрія Малишка, 5 у Дніпровському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:66:172:0002), сплачувались відповідні орендні платежі, вчинялись дії щодо продовження терміну користування вказаною земельною ділянкою чи поновлення договору оренди такої ділянки у відповідності до діючого на той час земельного законодавства. Також не надано доказів того, що позивач користується чи обслуговує майно, яке знаходиться за вказаною адресою після закінчення трирічного строку, на який йому у тимчасове користування надавалась земельна ділянка на підставі рішення Дніпровської районної ради народних депутатів № 296 від 15.05.1995.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Київської міської ради № 281/1491 від 27.05.2004 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" затверджено проект відведення земельної ділянки передано її у довгострокову оренду на 25 років товариству з обмеженою відповідальністю "Сапсан-СП" для експлуатації та обслуговування торгівельного комплексу по вул. А. Малишко, 5 у Дніпровському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови (0, 30 га) та за рахунок земель міської забудови (0, 20 га), за умови виконання пункту 12.1 цього рішення.
14.07.2005 між товариством з обмеженою відповідальністю "Сапсан-СП" (відповідачем-1; орендарем) та Київською міською радою (відповідачем-2; орендодавцем) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендарю передано в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку площею 4 922 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 5. Зазначений Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований 21.07.2005 в реєстрі за № 506 та зареєстрований в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про що зроблено запис в книзі державної реєстрації договорів.
Відповідно до матеріалів справи, позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан" звертався до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан - СП", товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячій світ", товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий квартал" про визнання за ним права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою м. Київ вул. А.Малишка 3 (5) та складається з будівлі (літ А), загальною площею 2009,7 кв. м., будівлі (літ Б) площею 2139,2 кв. м., та будівлі ( літ В) площею 901,6 кв. м., та витребування цього майна з володіння відповідачів.
Рішенням господарського суду м. Києва від 19.12.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2013 по справі № 5011-74/14143-2012 у позові було відмовлено.
Встановивши на підставі сукупності поданих доказів зазначені обставини, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли до висновку, що позов в частині визнання відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан-СП" права користування спірною земельною ділянкою задоволенню не підлягає.
Стосовно вимоги про визнання спірного договору оренди неукладеним, колегія суддів погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарського суду про те, що така вимога не відповідає способам захисту прав, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України, статтею 152 Земельного кодексу України.
Стосовно доводів, як викладені скаржником в касаційній скарзі слід зазначити наступне.
Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
В даному випадку, в своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить вирішити питання про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки, були безпідставно відхилені судом апеляційної інстанції. В той же час, скаржник просить надати перевагу одним доказам над іншими, а також нову оцінку доказам у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
На думку колегії суддів, судами попередніх інстанцій дана належна юридична оцінка обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, тому правові підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, відсутні.
За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 у справі № 910/2469/13 залишити без змін.
Головуючий суддя В.А. Корсак
С у д д і М.В. Данилова
Т.Б. Данилова