13 листопада 2013 року Справа № 13/17/5022-675/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКорсака В.А.,
суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.,
за участю представників:
позивача відповідача прокуратури третя особане з'явився(про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) Новокщонова О.М. (дов. від 04.11.2013 р.) Томчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. № 000606) не з'явилась (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)
розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 р.
у справі № 13/17/5022-675/2012 господарського суду Тернопільської області
за позовомПрокурора Бережанського району в інтересах держави в особі Мечищівської сільської ради
доПриватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаУправління Держкомзему у Бережанському районі
провизнання недійсним договору оренди № 9 від 25.06.2011 р.; зобов'язання повернути земельну ділянку площею 100 га, яка знаходиться на території сільської ради, у землі запасу Мечищівської сільської ради Бережанського району Тернопільської області
У 2012 р. Прокурор Бережанського району звернувся до господарського суду Тернопільської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Мечищівської сільської ради до Приватного підприємства " Галицькі аграрні інвестиції " , третя особа: Управління Держкомзему у Бережанському районі про визнання недійсним договору оренди № 9 від 25.06.2011 р.; зобов'язання повернути земельну ділянку площею 100 га, яка знаходиться на території сільської ради, у землі запасу Мечищівської сільської ради Бережанського району Тернопільської області.
Позовні вимоги мотивовано тим, що при проведенні перевірки прокуратурою Бережанського району виявлено порушення, а саме, всупереч вимог частини 2 статті 124 Земельного кодексу України та рішенню сесії Тернопільської обласної ради від 01.06.2011 р. № 1186 "Про затвердження тимчасового порядку проведення конкурсів з набуття на конкурентних засадах права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тернопільської області у 2011 році" Мечищівською сільською радою було передано ПП "Галицькі аграрні інвестиції" на умовах оренди земельну ділянку площею 100 га, що знаходиться на території Мечищівської сільської ради в межах населеного пункту без проведення земельних торгів та проекту землеустрою на вказану земельну ділянку.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 19.10.2013 р. у справі № 13/17/5022-675/2012 (суддя Стопник С.Г.) позовні вимоги Прокурора Бережанського району в інтересах держави в особі Мечищівської сільської ради задоволено:
-визнано недійсним на майбутнє договір оренди землі № 9 від 25.06.2011 року, укладений між Мечищівською сільською радою та Приватним підприємством "Галицькі аграрні інвестиції";
-зобов'язано Приватне підприємство "Галицькі аграрні інвестиції" в 10-денний термін з дати набрання рішенням законної сили, земельну ділянку площею 100 га, яка знаходиться на території Мечищівської сільської ради, повернути у землі запасу Мечищівської сільської ради Бережанського району Тернопільської області.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 р. (колегія суддів: головуючий Марк Р.І., судді Бойко С.М., Бонк Т.Б.) рішення господарського суду Тернопільської області від 19.10.2013 р. залишено без змін.
Не погоджуючись із вищезазначеними судовими рішеннями, Приватне підприємство "Галицькі аграрні інвестиції" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 19.10.2013 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписи Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про оренду землі", Земельного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора та представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, 10 червня 2011 р. Мечищівською сільською радою прийнято рішення № 35 "Про погодження на передачу в оренду земель запасу сільської ради", яким Приватним підприємством "Галицькі аграрні інвестиції" погоджено передачу в оренду земельної ділянки площею 100 га із земель запасу Мечищівської сільської ради та зобов'язано ПП "Галицькі аграрні інвестиції" укласти договір оренди з відповідною його реєстрацією.
На підставі вказаного рішення, 25.06.2011р. між Мечищівською сільською радою (Орендодавець) та Приватним підприємством "Галицькі аграрні інвестиції" (Орендар) укладено договір оренди землі № 09, відповідно до пунктів 1, 2, 14 якого, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 100 га, яка знаходиться в адміністративних межах Мечищівської сільської ради Бережанського району Тернопільської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Пунктом 8 договору передбачено, що його укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації та з урахуванням ротації сільськогосподарських культур.
Відповідно до пункту 9 договору, сторони погодили, що за користування вказаною в договорі землею Орендар щороку протягом дії договору сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вказаного договору позивач передав відповідачу в оренду земельну ділянку розміром 100 га в адміністративних межах Мечищівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом про передачу та прийом земельної ділянки від 25.06.2011р., який підписаний представниками обох сторін.
Вищезазначений договір оренди землі зареєстрований у Мечищівській сільській раді у відповідності до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 25.06.2011р. за № 9.
Судами встановлено, що спірна земельна ділянка, площею 100 га, відповідно до листа Управління Держкомзему у Бережанському районі № 02-18/1324 від 28.09.2012 р., знаходиться в межах населеного пункту на території Мечищівської сільської ради Бережанського району Тернопільської області, розпорядження якою відноситься до її компетенції.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Згідно з частиною 4 статті 11 Цивільного кодексу України, у випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно до статті 124 Земельного кодексу України, Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Приписами частини 2 статті 124 Земельного кодексу України, передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір про оренду землі № 9 від 25.06.2011 р., укладено між Мечищівською сільською радою та Приватним підприємством "Галицькі аграрні інвестиції" на підставі рішення Мечищівської сільської ради від 10.06.2011р. №35 "Про погодження на передачу в оренду земель запасу сільської ради".
Прокурором Бережанського району Тернопільської області 04.11.2011 року винесено протест № 46-2709 вих. № 11 на рішення сесії Мечищівської сільської ради "Про погодження та передачу в оренду земель запасу сільської ради" № 35 від 10.06.2011 р., з якого вбачається, що перевіркою проведеною прокуратурою району, встановлено, що вказана у рішенні земельна ділянка надана сільською радою без проведення земельних торгів (конкурсу), у зв'язку з чим поставлено вимогу таке рішення скасувати.
На виконання протесту Прокурора Бережанського району від 04.11.2011 р., Мечищівською сільською радою було прийнято рішення № 62 від 11.11.2011 р., яким скасовано рішення № 35 від 10.06.2011 р."Про погодження та передачу в оренду земель запасу сільської ради".
Судами встановлено, що на час розгляду справи, рішення Мечищівської сільської ради № 62 від 11.11.2011 р. «Про погодження на передачу в оренду земель запасу сільської ради» у встановленому законом порядку не було скасовано та недійсним не визнавалось.
Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї з сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди № 9 від 25.06.2011 р., оскільки він був укладений сторонами з порушенням процедури, передбаченої статтею 124 Земельного кодексу України.
Крім того, надання в оренду спірної земельної ділянки ПП "Галицькі аграрні інвестиції" не відноситься до жодного із випадків передбачених частинами 2-3 статті 134 Земельного кодексу України, а тому необхідною умовою для її передачі в оренду є проведення земельних торгів, за результатами яких, приймається відповідне рішення органом виконавчої влади або місцевого самоврядування.
Отже, виходячи з вищевикладеного при передачі спірної ділянки площею 100 га Приватному підприємству "Галицькі аграрні інвестиції" без здійснення відповідних торгів, Мечищівською сільською радою порушено порядок надання земельних ділянок в оренду.
Відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.
Згідно до приписів частини 4 статті 15 вказаного Закону, невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Відповідно до частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, надання у користування земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи міститься технічна документація із землеустрою на спірну земельну ділянку, яка розроблена ФПП «Західгеопроект» 30.05.2011 р. на виконання укладеного між ним та Приватним підприємством "Галицькі аграрні інвестиції" відповідного договору від 02.04.2011 р.
Враховуючи наведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, про задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди землі № 9 від 25.06.2011 року та зобов'язання повернути у землі запасу Мечищівської сільської ради Бережанського району Тернопільської області земельну ділянку площею 100 га, яка знаходиться на території Мечищівської сільської ради.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою було залишено в силі рішення суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.
Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 1117, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 р. у справі № 13/17/5022-675/2012 господарського суду Тернопільської області залишити без змін.
Головуючий суддя В. Корсак
Судді: М. Данилова
Т. Данилова