20 листопада 2013 року № 911/791/13-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач)
з участю представників: позивача: відповідача: Сидорова О.С. Чайка Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування "ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ"
на рішення та постановугосподарського суду Київської області від 08 квітня 2013 року Київського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2013 року
у справі№ 911/791/13-г
за позовомпублічного акціонерного товариства "АЗОТ"
дотовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування "ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ"
про стягнення 8 167,50 грн.
У березні 2013 р. публічне акціонерне товариство "АЗОТ" звернулось до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування "ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ" про стягнення 8 167, 50 грн. неустойки за договором № 511-430 від 22.05.2012 р.
Рішенням господарського суду Київської області від 08.04.2013 р. (суддя - Щоткін О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 р. (головуючий - Баранець О.М., судді - Кондес Л.О., Синиця О.Ф.), позов задоволено.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 8 167,50 грн. неустойки та судові витрати.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 22.05.2012 р. між ПАТ "АЗОТ" (покупець) та ТОВ НВО Фастівського заводу хімічного машинобудування "ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ" (постачальник) було укладено договір № 511-430, за умовами якого постачальник зобов'язався виконати та передати у власність, а покупець - прийняти і оплатити мішалку до апарату СЕонв 4,0-2-02 в кількості трьох штук за ціною 49 500,00 грн. з ПДВ за одну штуку.
Пунктом 2.2. договору встановлена загальна вартість продукції у розмірі 148 500,00 грн., у тому числі ПДВ - 24 750,00 грн.
Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. договору перший платіж - передоплату - в розмірі 50 % від вартості продукції за договором, покупець сплачує протягом 10 банківських днів з моменту укладення договору. Другий платіж - оплату - в розмірі 50 % від вартості продукції за договором, покупець сплачує протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту приймання на складі постачальника перед відвантаженням продукції.
Згідно п. 4.2. договору строк поставки продукції становить 120 календарних днів з моменту надходження 50 % попередньої оплати на поточний рахунок постачальника.
Приймання продукції здійснюється на складі постачальника. Продукція вважається зданою постачальником і прийнятою покупцем з моменту підписання акту приймання продукції уповноваженими представниками покупця і постачальника (п. п. 6.1., 6.2. договору).
У п. 10.1. договору сторони погодили, що договір вступає в законну силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2012 р., а в частині гарантійних та фінансових зобов'язань до повного виконання.
На виконання умов договору, 05.06.2012 р. позивач здійснив передоплату в розмірі 50 % від вартості продукції, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 515 від 05.06.2012 р. та оплату в розмірі 50 % від вартості продукції за платіжним дорученням № 15268 від 28.12.2012 р.
Однак, відповідач поставив товар лише 28.11.2012 р.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки.
Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За п. 7.1. договору у випадку порушення строків поставки продукції згідно п. 4.2. договору, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,1% від вартості продукції за кожний день прострочення поставки продукції.
Оскільки, прострочення відповідачем поставки товару мало місце з 04.10.2012 р. до 27.11.2012 р., то господарські суди правомірно задовольнили позовні вимоги та стягнули з відповідача на користь позивач 8 167, 50 грн. неустойки згідно умов договору та ст. 549 ЦК України.
При цьому, господарські суди прийшли до правильного висновку про відсутність правових підстав для зменшення неустойки, та про необгрунтованість доводів відповідача про те, що він вжив заходів з метою недопущення порушень зобов'язань за договором.
Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування "ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 08 квітня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2013 року у справі за № 911/791/13-г - без змін.
Головуючий, суддя М. Остапенко
Суддя П. Гончарук
Суддя Л. Стратієнко