19 листопада 2013 року Справа № 904/4941/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. - головуючого,
Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. (доповідач)
розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" (м. Дніпропетровськ)
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р.
у справігосподарського Дніпропетровської області
за позовомпрокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради
допублічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" (м. Дніпропетровськ)
провнесення змін до договору оренди земельної ділянки
за участю представників сторін:
прокуратури: Томчук М.О. (прокурор ГПУ за посв. від 01.08.2012р. № 000606),
позивача: не з'явився,
відповідача: Олейник О.М. (представник за дов. від 17.09.2013р. №493)
Прокурор Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" про внесення змін до пунктів 1.3., 3.1. договору оренди земельної ділянки від 29.01.2003р. (державна реєстрація від 11.02.2003р. №2898) шляхом викладення їх в наступній редакції: "п. 1.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:005:0130 від 04.03.2013 року, виданого Управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області: 5828453,42 грн."; "п. 3.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 174853,60 грн., не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013р. у справі №904/4941/13, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р., позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи скаргу тим, що судами порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. 15, 30 Закону України "Про оренду землі", п."а" ч.1 ст. 12 Земельного кодексу України, п.34 ч.1 ст. 26, п.2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч.1,2 ст. 15, ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", ч.1, 2 ст. 188 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 651 ЦК України, ст. 288-1 Податкового кодексу України, ст. 42, 43, 84, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 18.12.2002р. №63/5 між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) і відкритим акціонерним товариством "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" (правонаступником, якого є публічне акціонерне товариство "Дніпроважпапірмаш ім. Артема") (Орендар) 29.01.2003р. був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 1,1123 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ. АНД район, вул. Білостоцького, 161, для фактичного розміщення цеху товарів народного вжитку та під'їзних колій, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 63163011 згідно з планом земельної ділянки, що додається.
Згідно п. 1.3. договору, грошова оцінка земельної ділянки складала згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладання цього договору: 3510939,89 грн.
Відповідно до п. 3.1. п. 3.2. договору, сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 1720360,54 грн.
Розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку (п.3.3 договору).
16.03.2005р. сторонами до договору оренди земельної ділянки була укладена додаткова угода, якою вищенаведені пункти були викладені в новій редакції:
"п.1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,6698 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Білостоцького, 161 і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:009:0130.";
"п.1.2. Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 18.12.2002р. №63/5 та від 08.12.2004 №386/22.";
"п. 1.3.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладання цієї додаткової угоди становить: 2114202 грн. 59 коп.";
"п.3.1.Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1 (%) відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.";
"п. 3.2.Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України".
Новою редакцією п. 3.3. сторони зобов'язали Орендаря щорічно, протягом першого кварталу, надавати до комітету земельних відносин Дніпропетровської міської ради копію довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Крім того, додатковою угодою було додано п. 3.7., яким викладені підстави для щорічного перегляду розміру орендної плати. Такими підставами є: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №309-VI від 03.06.2008 року в Закон України "Про оренду землі" були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині". Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування - з 04.06.2008 року.
В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України "Про плату за землю" втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.
Згідно ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Статтею 288 Кодексу встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).
Згідно ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Відповідно з п.14.1.125 ст.14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Відповідно до ч.5 ст.5, п.2 ч.1 ст.13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка використовується при визначенні розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років (ст.18 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до положень ст. 20 та 23 цього Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативно грошової оцінки земель.
Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Порядок проведення нормативної грошової оцінки землі урегульований "Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", затвердженим спільним наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Українською академією аграрних наук від 27.01.2006р. за №18/15/21/11.
Згідно п. 1.3 Порядку нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку… орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
З матеріалів справи слідує, що відповідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка розташована у м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Білостоцького, буд 161, користувачем якої є відповідач, станом на 04.03.2013р. її нормативна грошова оцінка складає 5 828453,42 грн.
Звідси, розмір річної орендної плати за розрахунками прокурора складає 174853,60 грн.
Згідно зі ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Судом встановлено, що з метою приведення рішень міської ради та проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, керуючись Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №216/8 від 02.02.2011р. "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання (п.1). Встановлено, що усі нормативні акти, які було прийнято міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення (п. 4).
Судом також встановлено, що позивач направив відповідачу лист міського голови від 18.02.2011р. №7/22-185 "Про приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог законодавства", як орендаря земельної ділянки комунальної власності у м. Дніпропетровську, з пропозицією привести договір оренди землі, укладений з відповідачем у відповідність до вимог Податкового кодексу України та рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011р. №216/8. Пропозиція міського голови була також опублікована в офіційному виданні Дніпропетровської міської ради (газета "Наше Місто від 22.02.2011р. №26 (3306) (а.с.30-31) в офіційному повідомленні. Відповідно до повідомлення відповідачу необхідно було у двотижневий строк, з моменту опублікування повідомлення (до 08.03.2011р.) звернутися до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради для приведення договору оренди до вимог чинного законодавства України в частині орендної плати, шляхом укладання додаткового договору.
Проте відповідач вказану вимогу залишив без відповіді.
Згідно приписів ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть були не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.
За таких обставин, оскільки нормами законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а також те, що в матеріалах справи відсутні докази скасування чи визнання недійсним рішення Дніпропетровської міської ради №216/8 від 02.02.2011р., висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про задоволення позову, колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.
З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному рішенні та постанові, і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування, оскільки вони відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 24.09.2013р. у справі № 904/4941/13 залишити без змін.
Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко
Судді: Л.Й. Катеринчук
Г.П. Коробенко