"19" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/49608/12
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
суддівМаслія В. І.,
Черпіцької Л. Т.,
секретаря судового засідання Батракової-Кучер Д. С.,
за участю: позивача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 червня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання відмови неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_4 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірною відмову та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням додаткового преміювання.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року, позов задоволено: визнано протиправною відмову; зобов'язано відповідача включити в розмір пенсії позивача додаткову премію, що виплачується на підставі наказів Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС № 345 від 07 травня 2008 року та № 205 від 18 березня 2009 року, та здійснити перерахунок пенсії.
Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.
В запереченнях позивач просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії як військовому пенсіонеру.
Відповідно до довідки щодо додаткових видів грошового забезпечення позивача, останньому протягом червня 2008 року - серпня 2009 року, в жовтні та листопаді 2009 року виплачувалася премія відповідно до наказів Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС № 345 від 07 травня 2008 року та № 205 від 18 березня 2009 року.
Відповідач відмовив в здійсненні нарахування пенсії позивача з урахуванням вказаних виплат з огляду на те, що вказані премії виплачувалися не щомісяця та носили додатковий характер.
Законність відмови відповідача є предметом цього позову.
Суди обох інстанцій прийшли до висновку про обґрунтованість цього позову.
Колегія суддів погоджується з висновками судів.
Частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11 стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, перевага має надаватись спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною першою статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив :
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 червня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: