"07" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/72586/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 10 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги,
У травні 2010 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2010 року позов задоволено.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10 жовтня 2011 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради залишено без розгляду на підставі ст. 186 КАС України.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, просить його скасувати та направити справу до апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення апеляційної інстанції не ґрунтуються на положеннях зазначеної норми, оскільки прийняте по недостатньо з'ясованим і перевіреним обставинам справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Відповідно до частини ч. 3 ст. 186 КАС України (в редакції, що діяла на час розгляду справи), заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 6 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється відповідна ухвала.
Як вбачається з доданої до касаційної скарги копії заяви про апеляційне оскарження, згідно штампу вхідної кореспонденції Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, вона була здано до канцелярії суду 23.06.2010 року, тобто в строк передбачений діючим законодавством. Апеляційна скарга на судове рішення подана 12 липня 2010 року.
Тобто, відповідачем було дотримано порядок та строки апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
Проте, Апеляційним судом Київської області помилково ухвалою від 10 жовтня 2011 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради було залишено без розгляду на підставі ст. 186 КАС України.
Відповідно до положень частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи наведене, судове рішення апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 10 жовтня 2011 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній