07 листопада 2013 року м. Київ К/9991/29377/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Бившевої Л.І.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2011
у справі № 2а-720/10/0870
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест»
до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
про скасування податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» (далі по тексту - позивач, Товариство) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі по тексту - відповідач, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.03.2010 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2011 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт №85/23-05/22128249 від 29.05.2009.
Перевіркою встановлено порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 N168/97-ВР (далі по тексту - Закон №168/97-ВР), наслідком чого стало завищення податкового кредиту на суму 144418,00 грн.(у тому числі червень 2006 року - 5.218,00 грн., вересень 2008 року - 139.200,00 грн.).
З акту перевірки вбачається, що станом на 01.01.2006 за даними бухгалтерського обліку на рахунках 63, 68 обліковувалась дебіторська заборгованість: ТОВ «ВКФ «Аніка» на суму 31310,00 грн., у тому числі ПДВ 5217,00 грн.; Міськвиконком на суму 835200,00 грн., у тому числі ПДВ 139200,00 грн. Згідно до інформації, наведеної у попередньому акті документальної перевірки, датою виникнення дебіторської заборгованості є: ТОВ «ВКФ «Аніка» - червень 2003 року; Міськвиконком вересень 2005 року.
Після закінчення строку позовної давності така заборгованість вважається безповоротною фінансовою допомогою. Отже, відсутній об'єкт оподаткування операції з поставки товарів, у зв'язку з чим раніше відображений податковий кредит підлягав коригуванню в бік зменшення.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2009 №0000892305/0/12631, яким визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 216627,00 грн., в їх числі 144148,00 грн. - основного платежу, 72209,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не відкоригований (не зменшений) податковий кредит на загальну суму безнадійної заборгованості у розмірі 866510,00 грн. по ТОВ «ВКФ «Аніка» та Міськвиконкому, після закінчення строку позовної давності, тому визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість є правильним.
Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з наступного з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Судом зазначено, що за позицією відповідача, після закінчення строку позовної давності дебіторська заборгованість вважається безповоротною фінансовою допомогою. Отже, відсутній об'єкт оподаткування операції з поставки товарів, у зв'язку з чим раніше відображений податковий кредит підлягав коригуванню в бік зменшення.
В акті перевірки вчинено запис про те, що станом на 01.01.2006 за даними бухгалтерського обліку на рахунку 63 обліковувалась дебіторська заборгованість на суму 31310,00 грн., у тому числі ПДВ 5217,00 грн. Після закінчення строку позовної давності раніше відображений податковий кредит підлягав коригуванню в бік зменшення.
З огляду на приписи підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Проте, поняття «дебіторська заборгованість» - це суми, які нараховуються підприємству від покупців за товари або послуги. В балансі підприємства записуються як активи. Дебітори - це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
Виходячи з фактичних обставин справи, Товариством було здійснено постачання на адресу ТОВ «ВКФ «Аніка».
Відповідно, по першій події у Товариства виникали податкові зобов'язання, а не податковий кредит, який би підлягав коригуванню.
З доводів відповідача - після закінчення строку позовної давності зникає об'єкт обкладення ПДВ, яким згідно з підпунктом 3.1.1 Закону є операції з поставки товарів, після закінчення строку позовної давності та при списанні такої заборгованості продавець мав зменшити податкові зобов'язання з ПДВ.
Проте, пункт 4.5 статті 4 Закону N168/97-ВР, у редакції чинній з 31.03.2005, не містить підстав для коригування ПДВ у разі визнання боргу покупця безнадійним або при проведенні процедури врегулювання сумнівної заборгованості і передбачає проведення коригування лише при зміні суми компенсації вартості товарів (послуг) після їх поставки, включаючи перегляд цін і повернення товарів.
Судом зазначено, що не можливо достеменно зробити висновок про закінчення строку позовної давності. Можна лише встановити, що з моменту, на який вказує відповідач, минуло більше трьох років.
Для того, щоб зробити висновок про сплив терміну позовної давності, необхідно встановити, чи належало позивачу суб'єктивне право захисту, чи воно порушувалося відповідачем, і, якщо так, то з якого моменту про це дізналася або повинна була дізнатися управнена особа, чи протягом перебігу строку давності він не зупинявся або не переривався, і, нарешті, чи не було поважних причин його пропущення.
Судом вірно зазначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг.
Податковий кредит, підпункт 7.4.1 Закону №168/97-ВР, визначається виходячи із договірної вартості товарів у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Як зазначено судом, Міськвиконком не є суб'єктом господарювання та платником ПДВ.
З матеріалів справи вбачається, що на адресу Міськвиконкому була перерахована фінансова допомога на благоустрій міста, без сплати ПДВ.
Подання благодійної допомоги є операцією, що звільнена від оподаткування.
Колегія суддів погоджується із судом апеляційної інстанції, що висновок відповідача про завищення податкового кредиту у вересні 2008 року у розмірі 139200,00 грн. є помилковим.
Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку, порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відхилити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)Л.І. Бившева
(підпис)М.О. Федоров