"14" листопада 2013 р. м. Київ К/800/22124/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року у справі №2а/260/5/13 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ленінської районної у м. Донецьку ради, третя особа ОСОБА_2 про скасування рішення, -
У липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до виконавчого комітету Ленінської районної у м. Донецьку ради, третя особа ОСОБА_2, в якому просив скасувати рішення № 321/2 від 23.08.2011 р. про вирішення земельного спору між власниками домоволодінь АДРЕСА_1 як незаконне.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між ним, як власником будинковододіння №174 та власником будинковолодіння ОСОБА_2 за № 176 існує спір щодо визначення межі між їхніми земельними ділянками, якими вони користуються. Позивач звертався до відповідача про вирішення спору між ним та третьою особою щодо встановлення межі земельних ділянок. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням законодавства, так як про розгляд вказаного спору відповідач його не повідомляв та не надавав копію прийнятого рішення.
Постановою Ленінського районного суду м.Донецька від 12 лютого 2013 р. заявлений позов задоволений .
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 2 квітня 2013 року постанова суду першої інстанції скасована, провадження по справі закрите на підставі п.1ч.2ст.157 КАС України.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою про скасування ухвали суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до виконавчого комітету Ленінської районної у м. Донецьку ради, третя особа ОСОБА_2 про скасування рішення №321/2 від 23.08.2011 р. яким встановлені межі земельних ділянок між домоволодіннями позивача і третьої особи - №174 та №176. Позивач вважає вказане рішення відповідача незаконним та посилається на порушення визначеного законодавством порядку при його прийнятті.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, розглянув вказаний спір як адміністративний.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції закрив провадження по справі з тих підстав, що вказаний спір не являється адміністративним, оскільки між сторонами існує спір щодо прав власності на земельну ділянку, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
За обставинами справи оскаржується рішення виконавчого комітету Ленінської районної у м.Донецьку ради № 321/2 від 23.08.2011 р. про вирішення земельного спору між власниками домоволодінь АДРЕСА_1. Ні в позовній заяві, ні в суді першої інстанції позивачем не ставилися вимоги щодо права власності на земельну ділянку. Позивач оскаржує рішення виконавчого органу місцевого самоврядування та вважає його незаконним з підстав порушення прядку його прийняття.
Статті 158.159 Земельного кодексу України визначають органи, що вирішують земельні спори, повноваження та порядок їх розгляду.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом і владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Враховуючи вищенаведене даний спір являється спором адміністративним як за предметом спору так і за суб'єктним складом, апеляційний суд, закриваючи провадження по справі з тих підстав, що спір не підлягає розгляду в адміністративному порядку, прийшов до помилкових висновків щодо відсутності публічно-правових відносин, оскільки спір стосується законності рішення виконавчого органу місцевого самоврядування . При цьому судам необхідно перевірити чи прийняте спірне рішення в межах наданих повноважень, у відповідності з діючим законодавством та чи не порушений порядок його прийняття, на що посилається позивач.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанції та направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи за тих обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанцій винесене рішення, постановлене з порушенням норм процесуального яке підлягає скасуванню із направленням справи на апеляційний розгляд, оскільки апеляційним судом по суті не перевірялися законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді: