"07" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/45350/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про зобов'язання оголосити наказом вислугу років у календарному обчисленні, додавши до нього термін навчання у вищому навчальному закладі - Амвросіївському індустріальному технікумі, із розрахунку - один рік навчання за шість місяців календарної вислуги в МВС України для нарахування та виплати надбавки за вислугу років.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року позов задоволено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2011 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове - про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року, яку вважає законною та обгрунтованою.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судами, що ОСОБА_2 проходить службу у органах внутрішніх справ України з лютого 1995 року.
З 01 вересня 1989 року по 30 червня 1993 року ОСОБА_2 навчався в Амвросіївському індустріальному технікумі.
16 листопада 2010 року позивач звернувся до керівництва УМВС України на Донецькій залізниці з питанням зарахувати йому до вислуги років час навчання у Амвросіївському індустріальному технікумі з 01.09.1989 року по 30.06.1993 року з розрахунку один рік навчання за 6 місяців служби.
Листами відповідача від 18.01.2011 року № 5/401 та від 02.02.2011 року № 5/1084 позивачу було відмовлено у зарахуванні до вислуги років час його навчання у Амвросіївському індустріальному технікумі.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби України додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
Судом апеляційної інстанції було вірно встановлено, що Законом Української РСР «Про народну освіту» від 28 червня 1974 року технікуми (училища) до 26 червня 1991 року були віднесені до середніх спеціальних навчальних закладів.
Вища освіта здійснювалась в університетах, академіях, інститутах, заводах - вузах та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до вищих навчальних закладів.
Технікум віднесено до вищого навчального закладу статтею 43 Закону України «Про освіту», який набув чинності 26 червня 1991 року. Тобто до цього часу Амвросіївський індустріальний технікум не мав статусу вищого навчального закладу.
Позивач 01 вересня 1989 року був зарахований учнем до Амвросіївського індустріального технікуму, після закінчення восьми класів (неповна середня освіта). 30 червня 1993 року ОСОБА_2 вибув із вказаного навчального закладу у зв'язку із закінченням навчання.
Апеляційним судом також встановлено, що після закінчення навчання в технікумі позивачеві не присвоювалося офіцерське звання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмову позивачу у задоволенні позову.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржуване судове рішення апеляційної інстанцій постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судовому рішенні, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а частково змінену постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній