"07" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/41540/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,
У січні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України про стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка у сумі 22938,22 грн. за період з 07.03.2002 року по 31.10.2006 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2008 року, залишеною без змін Апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2011 року, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції, а судове рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу в органах Служби безпеки України на посаді доцента спеціальної кафедри № 2 спеціального факультету Служби безпеки України у складі Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».
30.10.2006 року Наказом Голови Служби безпеки України № 1685-ос позивача звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я.
Під час проходження позивачем військової служби в період з 07.03.2002 року по 31.10.2006 року йому не видавався продовольчий пайок та не виплачувалась грошова компенсація замість нього.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Статтею 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року призупинено дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них. Цей Закон набув чинності з 11.03.2000 року.
Таким чином, зазначеною нормою було зупинено право позивача на отримання грошової компенсації замість неотриманого продовольчого пайка, а тому відповідач діяв в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2
За приписами статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судових рішеннях, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній