07 листопада 2013 року м. Київ К/9991/30287/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Бившевої Л.І.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області
на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.02.2011
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011
у справі № 2а/0270/145/11
за позовом Державного підприємства «Бершадський спиртовий завод»
до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області
про скасування податкового повідомлення-рішення
Державне підприємство «Бершадський спиртовий завод» (далі по тексту - позивач, ДП «Бершадський спиртовий завод») звернулось до суду з позовом до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (далі по тексту - відповідач, Бершадська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000011501/0 від 05.01.2011.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.02.2011, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка ДП «Бершадський спиртовий завод» з питань достовірності обчислення та справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів за період з 01.01.2008 по 30.06.2010, наслідки якої знайшли своє відображення в акті №478/15/05459097 від 15.12.2010.
На підставі вказаного акту перевірки, Бершадською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011501/0 від 05.01.2011, відповідно до якого ДП «Бершадський спиртовий завод» визначено суму податкового зобов'язання по платі за спеціальне використання водних ресурсів державного значення в розмірі 10472 грн. 99 коп., з них 7727 грн. 92 коп. - основний платіж, 2745 грн. 07 коп. - штрафні (фінансові) санкції.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно з п. 4.1, п. 4.6 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне водокористування в частині використання води, затвердженої спільним наказом Міністерства фінансів України, ДПА України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України від 01.10.1999 №231/539/118/219 (далі по тексту - Інструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 19.10.1999 №711/4004 та п. 5, 6, 13 Постанови КМУ №1494 від 16.08.1999 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту» об'єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання. Під час використання води, що надходить із змішаних джерел (поверхневі, підземні), збір за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється виходячи з обсягів використання води з кожного виду джерела водопостачання окремо. Обсяг використаної води визначається водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів. У разі відсутності вимірювальних приладів, як виняток, обсяг використаної води визначається за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо).
Колегія суддів погоджується з висновками судів, що розрахунок водоспоживання підземною водою виробництва спирту помісячно при роботі двох артезіанських свердловин дебітом 13 м3/год в 2008-2009 роках та трьох свердловин дебітом 25 м3/год в 2010 році містить показники можливого водоспоживання з урахуванням потужності свердловин, а не фактичного, як наполягає відповідач.
Крім того, судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем обсяг використаної води визначено за технологічними даними. На підтвердження даної обставини, позивачем надано звіти про використання води форми 2-ТП (ВОДГОСП), в яких останній вказував, скільки тисяч кубометрів води було ним забрано або одержано. З наданих звітів не вбачається заниження обсягу використаної води з артезіанських свердловин.
В матеріалах справи містяться копії актів перевірок ДП «Бершадський спиртовий завод» №8/23/05459097 від 28.01.2009 та №135/23/05459097 від 07.04.2010 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за періоди з 01.10.2007 по 30.09.2008, та з 01.10.2008 по 31.12.2009, зі змісту яких вбачається, що перевіркою повноти визначення збору за спеціальне використання водних ресурсів за вказані періоди не встановлено його заниження або завищення.
Таким чином, податковим органом при визначенні об'єкту обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів за основу взято не фактичний обсяг води, який використаний ДП «Бершадський спиртовий завод», а показник дозволеного водокористування, вказаний у дозволах на спеціальне водокористування та технічні можливості артезіанських свердловин, що суперечить п. 6.2 Інструкції.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області відхилити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.02.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)Л.І. Бившева
(підпис)М.О. Федоров