"14" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/89905/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року у справі за позовом Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» до Прокуратури Одеської області про скасування приписів заступника прокурора області, -
встановила:
Кредитна спілка «Всеукраїнське народне кредитне товариство» звернулася до суду з позовом до Прокуратури Одеської області про скасування приписів заступника прокурора області.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року, позов Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» задоволено. Скасовано припис заступника прокурора Одеської області, старшого радника юстиції Товбійчук В.Ф. від 21.09.2009 № 05/3-1377-09 за звернення ОСОБА_3 Скасовано припис заступника прокурора Одеської області, старшого радника юстиції Товбійчук В.Ф. від 21.09.2009 № 05/3-1377-09 за зверненням ОСОБА_4
У касаційній скарзі, Прокуратура Одеської області, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами було встановлено, що у зв'язку з невиконанням рішень судів, 21 вересня 2009 року, заступником прокурора Одеської області, старшим радником юстиції Товбійчук В.Ф. був винесено приписи № 05/3-1377-09 голові правління Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» Ладиженському А.Б. про усунення порушень чинного законодавства та забезпечення виконання прийнятого на користь ОСОБА_4 заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2009 року по справі 2-230/09 щодо стягнення 290697,39грн. та заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 липня 2009 року по справі № 21352-1/09 щодо стягнення 291400 грн. на користь ОСОБА_3
Відповідно до статті 5 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право: давати приписи про усунення очевидних порушень закону.
Вимогами статті 22 вищевказаного Закону передбачено, що письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.
Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.
Таким чином, Законом України «Про прокуратуру» не передбачено права органів прокуратури виносити приписи боржникам щодо виконання останнім чинних судових рішень щодо стягнення сум.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
З матеріалів справи вбачається, що Державною виконавчою службою не було відкрито виконавче провадження по справам про стягнення грошових коштів з Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Крім того, наказом Генерального прокурора України від 29.11.2006 № 6гн «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень» не передбачено, що прокурор має право шляхом винесення приписів боржнику втручатися в процес примусового виконання судового рішення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06 квітня 2009 року у справі № 32/49-09-1587 було порушено провадження у справі про банкрутство Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Вимогами пунктів 4 та статті 12 цього Закону передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною десятою статті 17 цього Закону.
Тобто, у випадку введення мораторію боржник не вправі самостійно задовольнити вимоги кредиторів поза межами справи про банкрутство. Таким чином, з моменту дії мораторію відсутня вина боржника у разі несплаті заборгованості, у зв'язку з встановленим обмеженням його волевиявлення щодо задоволення вимог кредиторів.
Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, Кредитною спілкою «Всеукраїнське народне кредитне товариство» порушено питання щодо оскарження зазначених заочних рішень, що в свою чергу унеможливлює виконання вищевказаних рішень.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки Прокуратурою Одеської області не доведено правомірність винесення приписів від 21 вересня 2009 року № 05/3-1377-09 за зверненням ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Прокуратури Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року у справі за позовом Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» до Прокуратури Одеської області про скасування приписів заступника прокурора області - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко