"07" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/70125/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві про визнання рішення незаконним та зобов'язання призначити пенсію в разі втрати годувальника, -
встановила:
У лютому 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві про визнання рішення незаконним та зобов'язання призначити пенсію в разі втрати годувальника.
Постановою Ленінського районного суду м. Полтава від 18 квітня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано незаконним рішення колегіального органу Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві від 23.01.2012 року № 13 про результати розгляду заяви від 26.09.2011 року в призначенні пенсії ОСОБА_2 в разі втрати годувальника після померлого чоловіка ОСОБА_3 Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави призначити ОСОБА_2 пенсію в разі втрати годувальника (державного службовця) ОСОБА_3 з 26 вересня 2011 року, згідно пункту б статті 37, частини 2 статті 38 та статті 74 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в розмірі передбаченому статті 37 Закону України «Про державну службу».
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві задоволено. Постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 18 квітня 2012 року скасовано. Прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2
ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами встановлено, що ОСОБА_3 - чоловік позивача, на день звільнення 07 грудня 2000 року з Управління агропромислового комплексу Полтавської обласної державної адміністрації перебував на державній службі, мав 9 ранг державного службовця та мав стаж державної служби 22 роки 3 місяці 12 днів. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, ОСОБА_2 має право, передбачене статтями 37, 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на отримання пенсії в разі втрати годувальника.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, та вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на отримання пенсії в разі втрати годувальника з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 37 Закону України «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
На одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 60 років за наявності не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, передбачених статті 25 Закону України «Про державну службу».
Як встановлено матеріалами справи, чоловік позивача - ОСОБА_3 помер у віці 59 років, не набувши права на пенсію державного службовця за віком, що не було спростовано позивачем.
Відповідно до пункту б статті 37 та частини 2 статті 38 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім"ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Члени сім"ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Разом з цим, ОСОБА_2 набула право на пенсію за віком і на час розгляду справи отримує зазначений вид пенсії.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про правомірність відмови Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві у призначенні пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з втратою годувальника, оскільки чоловік позивача ОСОБА_3 за життя не отримував пенсії державного службовця, відповідно позивач не може перейти право на пенсію державного службовця в разі втрати годувальника після смерті чоловіка
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були доведені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві про визнання рішення незаконним та зобов'язання призначити пенсію в разі втрати годувальника - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній