"07" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/80973/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 15.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, -
встановила:
У грудні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 15.02.2011 позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району м. Києва щодо відмови в перерахунку пенсії протиправними. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району м. Києва провести перерахунок та виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 24.06.2010. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району в м. Києві протиправними. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району в м. Києві здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до положень статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведених виплат. Визнано дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - протиправними. Зобов'язано Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до положень статті 48 Закону України «Про статус та соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011 апеляційні скарги Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва залишено без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 15.02.2011 - без змін.
ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Деснянського районного суду м. Києва від 15.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011 скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин, положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини сьомої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Отже, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, стосовно вимог позивача щодо проведення перерахунку пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та правильно встановили дату з якої потрібно провести даний перерахунок.
Крім того, відповідно до положень статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам ІІ групи - п'ять мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення виступає мінімальна заробітна плата.
Законами України про Державний бюджет на певний рік встановлювався розмір мінімальної заробітної плати.
У 2010 році зазначені положення статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не зупинялась та не змінювалась, у зв'язку з чим позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 15.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній