"07" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/77654/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Військової частини А 4591 та ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 29.11.2011 та постанову Севастопослького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 у справі за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А 4591 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів за не отримане речове майно, -
встановила:
У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Військової частини А 4591 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів за не отримане речове майно.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 29.11.2011 позов ОСОБА_2 було задоволено. Стягнуто з Військової частини А 4591 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію замість речового майна у сумі 5300,69 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 апеляційну скаргу Військової частини А 4591 задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2011 змінено. Зобов'язано Військову частину А 4591 сплатити, нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію замість речового майна за період з 28.05.2008 по 22.04.2010. В решті постанову суду залишено без змін.
Військова частина А 4591 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 29.11.2011 та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
ОСОБА_2 також подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши наведені доводи в касаційних скаргах, рішення судів щодо застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Військової частини А 4591 підлягає задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_2 частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом командувача Військово-Морських сил України від 22.04.2010 № 18-ПМ ОСОБА_2 було звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я з правом носіння військової форми одягу. Наказом командира Військової частини А5491 від 28.04.2011 № 80-СВ позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено на військовий облік до Севастопольського об'єднаного міського військового комісаріату.
Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанції, виходили з того, що позивач має право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10рп/2008.
Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів погодитись не може.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Статтею 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 лютого 2000 року призупинено дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них. Цей Закон набув чинності з 11.03.2000 року.
Таким чином, зазначеною нормою було зупинено право позивача на отримання грошової компенсації замість неотриманого речового майна.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 03.11.2006 стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» була викладена в новій редакції та доповнена пунктом 2 статті 9-1, яким визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 1 Прикінцевих положень зазначений Закон набирає чинності з 01.01.2007.
Однак, дія викладеного пункту 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зупинена на 2007 рік Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», а Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» взагалі виключена.
Лише після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 22.05.2008 №10рп/2008 положення пункту 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відновили свою редакцію, але з урахуванням частини 2 статті 152 Конституції України, тільки з моменту ухвалення цього Рішення.
Однак, положення статті 9-1 вказаного Закону, на позивача не розповсюджуються, оскільки регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі і не можуть бути застосовані до військовослужбовців звільнених з військової служби, оскільки вказані положення Закону не передбачають виплату заборгованості по речовому майну до військовослужбовців, що були звільнені зі служби.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права -судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Касаційну скаргу Військової частини А 4591 задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 29.11.2011 та постанову Севастопослького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 у справі за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А 4591 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів за не отримане речове майно скасувати.
Ухвалити нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Військової частини А 4591 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів за не отримане речове майно відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній