"07" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/44245/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Мукачівська кераміка» Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2012 у справі за позовом Дочірнього підприємства «Мукачівська кераміка» Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод» до районного відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними, -
встановила:
У жовтні 2011 року Дочірнє підприємство «Мукачівська кераміка» Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод» звернулося до суду з позовом до районного відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 позов Дочірнього підприємства «Мукачівська кераміка» Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод» було задоволено. Визнано дії районного відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції щодо відкриття виконавчих проваджень по зведеному виконавчому провадженні стосовно Дочірнього підприємства «Мукачівська кераміка» Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод» та призначення прилюдних торгів боржника 24.10.2011 - неправомірними. Скасовано постанову районного відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчих проваджень по зведеному виконавчому провадженню щодо стягнення майна Дочірнього підприємства «Мукачівська кераміка» Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод».
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2012 апеляційну скаргу районного відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції було задоволено. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 - скасовано. В задоволенні позову відмовлено.
Дочірнє підприємство «Мукачівська кераміка» Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2012 скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційних скарг є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, районним відділом Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції винесено ряд постанов про відкриття виконавчого провадження, а саме ВП № 4633321 від 20.01.2007, ВП 4633326 від 26.09.2007, ВП № 4633350 від 11.04.2007, ВП 4659053 від 04.09.2007, ВП № 6420997 від 22.02.2008, ВП 21684877 від 27.09.2010, ВП № 23000196 від 04.11.2010, ВП № 23000247 від 04.11.2010, ВП № 23000288 від 04.11.2010, ВП № 23522207 від 09.12.2010, ВП № 26438737 від 07.12.2010, ВП № 23522172 від 09.12.2010, ВП № 24253309 від 28.01.2011, ВП № 24253315 від 28.01.2011, ВП № 26438408 від 04.03.2011, ВП № 26438832 від 04.03.2011, ВП № 26439133 від 04.03.2011, ВП № 26439204 від 04.03.2011, ВП № 26439305 від 04.03.2011, ВП № 26439474 від 04.03.2011, ВП № 25622354 від 06.04.2011, ВП № 26339109 від 13.05.2011, ВП № 26410446 від 13.05.2011, ВП № 26591806 від 23.05.2011, ВП № 26959771 від 09.06.2011, ВП № 27409414 від 07.07.2011, ВП № 28904231 від 23.09.2011, ВП № 29338630 від 19.10.2011, ВП № 29669833 від 08.11.2011.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Вимогами частини 1 статті 11 цього Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 статті 17 вищевказаного Закону передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема виконавчі листи, що видаються судами, накази господарських судів, судові накази, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Статтею 24 цього Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Вимогами частини 2 статті 30 цього Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Частиною 1 статті 35 вищевказаного Закону (в новій редакції) передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Судами встановлено, що позивач не звертався до районного відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції з відповідною письмовою заявою та з доказами, що підтверджують факт несвоєчасного одержання постанов про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки ДП «Мукачівська кераміка» Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод» не доведено невчасне отримання документів виконавчого провадження, а дії районного відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції щодо відкриття виконавчих проваджень по зведеному виконавчому проваджені винесені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Мукачівська кераміка» Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод» залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2012 у справі за позовом Дочірнього підприємства «Мукачівська кераміка» Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод» до районного відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній