Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/3852/13-ц
18.11.2013 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Дорда Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Матіївської сільської ради Виноградівського району про визнання права власності,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Матіївської сільської ради про визнання права власності.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку в АДРЕСА_1. Батько позивачки - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3. Заповітом від 19.03.2012 року секретарем Олешницької сільради заповіт, згідно якого ОСОБА_2 все своє майно заповіла позивачу. На протязі шестимісячного строку позивач подав до Виноградівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Інших спадкоємців, крім позивача немає, а тому позивач, як єдина дитина у батьків є єдиним спадкоємцем паершої черги за законом. Після смерті спадкодавця житловий будинок в АДРЕСА_1 перейшов в володіння та користування позивача, він фактично прийняв спадщину, доглядає за будинком. Згідно довідки КП «Виноградівське районне БТІ» №244 від 28.04.2013 року житловий будинок в АДРЕСА_1 рахується за померлою ОСОБА_2, інвентаризаційна вартість будинку становить 44123 грн., правовстановлюючих документів на даний житловий будинок не оформлено, а тому позивач не має можливості надати державному нотаріусу правовстановлюючий документ на даний будинок для отримання свідоцтва про право на спадщину. У зв'язку з цим позивач просить визнати за ним право власності в цілому на житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами в АДРЕСА_1 Виноградівського району.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, проте подала до суду письмову заяву про розгляд справи провести за її відсутності, проти розгляду справи у відсутності відповідача не заперечує, позовні вимоги підтримує (а.с.25).
Представник відповідача - голова Матіївської сільської ради Виноградівського району Сагайдак В.М. у судове засідання не з'явився, проте подав до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи провести за відсутності представника сільської ради (а.с.35).
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача - ОСОБА_3 (а.с.5).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку в АДРЕСА_1 (а.с.4).
Заповітом від 19.03.2012 року секретарем Олешницької сільради заповіт, згідно якого ОСОБА_2 все своє майно заповіла позивачу (а.с.11)
На протязі шестимісячного строку позивач подав до Виноградівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (а.с.28-32).
Інших спадкоємців, крім позивача немає, так оскільки позивачка у померлих була єдиною дитиною.
Відповідно до по господарської книги, довідки КП «Виноградівське районне БТІ» №244 від 28.04.2013 року та технічного паспорту житловий будинок в АДРЕСА_1 рахується за померлою ОСОБА_2, інвентаризаційна вартість будинку становить 44123 грн., правовстановлюючих документів на даний житловий будинок не оформлено (а.с.12, 14, 15-17 зв.).
Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимоги та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України.
Суд констатує, що правовідносини врегульовані ЦК України.
Відповідно до ч.2 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" у разі відсутності спадкоємців за заповітом та законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Статтею 1234 ЦК України передбачено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до ч.1 ст.1233 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї, а однією з підстав виникнення права приватної власності, на майно, є одержання майна внаслідок спадкування.
Відповідну до ст.16 ЦК України визнання права с одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як видно з представлених доказів, будинок 1950 року забудови, знаходиться в сільському населеному пункті, має в ньому окремий порядковий номер, інші особи на володіння та користування даним будинком на підставах, передбачених законом, своїх прав не заявляють, придатність будинку для проживання ніким не оспорюється.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою(ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Крім того, згідно ч.4 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на
нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав. А у відповідності до п.5 ч.1 ст.19 цитованого Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.
За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі і за ним необхідно визнати право власності на будинок з надвірними спорудами.
Керуючись ст.ст.10, 31, 60, 169, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати за позивачем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, право власності в цілому на житловий будинок з належними надвірними спорудами АДРЕСА_1
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГоловуючийВ. В. Леньо