07 листопада 2013 року 12:00 Справа № 808/7874/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стрельнікової Н.В.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі
м. Запоріжжя,
до: Командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов і компанія», м. Запоріжжя,
про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах,
Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (далі позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов і компанія» (далі відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Пенсійного фонду України суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, у розмірі 44965 грн. 96 коп.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, у порушення вимог чинного законодавства з питань пенсійного забезпечення, не відшкодував Пенсійному фонду суму витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, згідно п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка була виплачена колишнім працівникам Командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов і компанія» за червень і липень 2013 року.
У судове засідання 07.11.2013 представники сторін не з'явились.
07 листопада 2013 року до суду надійшло клопотання (вх.№43620) представника позивача у якому він просить суд розглянути справу за його відсутності, позов підтримує у повному обсязі.
Представником відповідача до суду подана письмова заява (вх.№43621 від 07.11.2013) у якій він просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Отже, оскільки представниками сторін заявлені клопотання про розгляд справи за її відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наявність достатніх підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400 від 26.06.1997 (далі Закон № 400) визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Судом з'ясовано, що колишнім працівникам відповідача, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2, була призначена пенсія на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується наявним у матеріалах справи протоколами про призначення пенсії. Пільговий стаж зазначених пенсіонерів підтверджується наявними у матеріалах справи довідками відповідача, які уточнюють особливий характер роботи.
Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26 червня 1997 року встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до абзацу 4 п.1 статті 2 зазначеного закону об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначений відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 норму що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені п. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачено ст. 2 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 № 1058-IV чинності з 01.01.2004.
Пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Розмір сум і порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованою у міністерстві юстиції 16.01.2004 за №64/8663 (далі Інструкція №21-1).
Відповідно до п. 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону.
Згідно п. 6.5 визначає, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Тобто, нормативно правовим актом на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок визначати розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Пунктом 6.8 Інструкції №21-1 визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інше), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем на адресу відповідача своєчасно надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії по зазначеним у позові пенсіонерам. Розмір виплачених пенсій підтверджується наявними у справі довідками позивача.
Абзацом 8 п. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» передбачено, що органи Пенсійного фонду України мають право звертатись до суду чи до господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. Несплачені суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до норм вказаного Закону.
З огляду на наведене, оскільки матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, у розмірі заявленому до стягнення, а відповідач визнає наявність такої заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 94, 159-163 КАС України, суд,
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя до Командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов і компанія» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах задовольнити повністю.
Стягнути із Командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов і компанія» (ідентифікаційний код 05755559) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (ідентифікаційний код 20508404) суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, за червень і липень 2013 року, у розмірі 44965 (сорок чотири тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) гривень 96 копійок.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Н.В. Стрельнікова