20 листопада 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Кафідової О.В., Коротуна В.М., Попович О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» про визнання незаконним наказу, зміну формулювання причин звільнення з роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2013року позов задоволений частково.
Визнано неправомірним наказ ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі «Центральне регіональне управління» від 26 березня 2012 року № 194-к про звільнення ОСОБА_4 з посади старшого касира в підрозділі філії «Центральне регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відділення 61 з формулюванням «за прогули без поважних причин» (п. 4 ст. 40 КЗпП України.
Змінено формулювання причин звільнення та визнано, що ОСОБА_4 звільнено з посади старшого касира в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» підрозділу «Філія «Центральне регіональне управління» з 24 липня 2013 року за власним бажанням згідно п. 1 ст. 38 КЗпП України.
Стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 березня 2012 року по 24 липня 2013 року в сумі 37629 грн 84 коп. та 1000 грн 00 коп. моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2013року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення апеляційного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року, рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення апеляційного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року, оскільки судове рішення законне та обґрунтоване.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення норм процессуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Кафідова
В.М. Коротун
О.В. Попович