Справа № 454/1020/13 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М.Я.
Провадження № 22-ц/783/6856/13 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
Категорія справи: 32
14 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Мельничук О.Я.,
суддів Каблака П.І.і Крайник Н.П.,
при секретарі Данилик І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 28 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ДП "Львіввугілля" про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров"я при виконанні трудових обов"язків, колегія суддів-
Позивач ОСОБА_3 в квітні 2013 року звернувся в суд з позовом до відповідача ДП «Львіввугілля» про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, внаслідок професійного захворювання, просив суд стягнути із відповідача ДП «Львіввугілля» в його користь 30000 грн. відшкодування моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, внаслідок професійного захворювання.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 28 травня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "Львіввугілля" в користь ОСОБА_3 6 000 грн. відшкодування моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров"я при виконанні трудових обов"язків, внаслідок професійного захворювання. Вирішено питання судових витрат.
Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач - ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Сокальського районного суду Львівської області від 28 травня 2013 року змінити в частині розміру моральної шкоди та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ДП "Львіввугілля" на його користь 30 000 грн. відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров"я при виконанні трудових обов"язків, внаслідок професійного захворювання.
Апелянт вважає, що, приймаючи рішення, Сокальський районний суд Львівської області правильно прийшов до висновку про обов"язковість відшкодування ДП "Львіввугілля" моральної шкоди, проте він не погоджується із розміром моральної шкоди, яка визначена судом. При постановленні рішення судом допущено невідповідність висновків суду обставинам справи та неповно з"ясовано обставини справи.
Звертає увагу, що суд визначаючи розмір моральної шкоди, не врахував ступінь його фізичних і моральних страждань, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, наслідків, що наступили внаслідок ушкодження здоров'я.
Сторони в судове засідання не з"явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.70-72), одночасно від представника ДП "Львіввугілля" - Паски А.Б. та адвоката ОСОБА_3 - ОСОБА_5 поступили клопотання про слухання справи без їхньої участі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає із наступних підстав.
Згідно з вимогами ст.ст.11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівникові проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 13.04.1998 року по 05.10.2010 року працював на шахті № 3 «Великомостівська», виконував роботи підземного машиніста підземних установок та підземного електрослюсаря, в шкідливих умовах праці, що стверджується копією трудової книжки (а.с. 7-9).
05 жовтня 2013 року його було звільнено з роботи згідно п.2 ст.40 КЗпП України, у зв'язку із невідповідністю виконуваній роботі по стану здоров'я.
Відповідно довідки МСЕК серії 10 ААА № 466088 від 18.11.2010 р., ОСОБА_3 призначено III групу інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням безтерміново. (а.с. 35).
Із відповіді на запит міжрайонної спеціалізованої профпаталогічної МСЕК № 32 від 14.03.2013 року, ОСОБА_3 10.11.2010 р., в результаті огляду вперше безтерміново встановлено 50% втрати працездатності (а.с.36).
У зв'язку із наявністю вказаного вище захворювання позивач ОСОБА_3 неодноразово перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, що вбачається з наданих позивачем виписок історій хвороби.
Отже, долученими доказами позивач довів факт заподіяння йому моральної шкоди.
Задовольняючи позов частково, районний суд при встановленні розміру відшкодування моральної шкоди врахував глибину моральних страждань позивача по справі, ступінь вини, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, зважив на загальний стаж роботи позивача в підземних роботах з шкідливими умовами праці, та врахувавши, що ОСОБА_3 у 2010 році вперше встановлено 50% втрати працездатності у зв'язку із професійним захворюванням і прийшов до правильного висновку про стягнення з ДП «Львіввугілля» в користь ОСОБА_3 6 000 грн. моральної шкоди, з яким погоджується і колегія суддів.
Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду, оскільки такий відповідає обставинам справи та вимогам ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1997 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та роз'ясненню, що міститься в рішенні Конституційного суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 у справі № 1-9/2004.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно та всебічно дослідив та оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст. ст.315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 28 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ДП "Львіввугілля" про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров"я при виконанні трудових обов"язків - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвали законної сили.
Головуючий: О.Я.Мельничук
Судді: П.І. Каблак
Н.П.Крайник