"12" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/14890/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
та секретаря Бруя О.Д.,
за участю: позивача - ОСОБА_2, представника Горлівської міської ради - Самофалової В.П.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Горлівської міської ради про скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
У серпні 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Горлівської міської ради Донецької області про скасування розпорядження міського голови від 16 липня 2007 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та позбавлення премії, та розпорядження від 17 липня 2007 року про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди у розмірі 800000 грн.
Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 11 лютого 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним розпорядження Горлівського міського Голови від 16 липня 2007 року № 04/215 та розпорядження Горлівського міського Голови від 17 липня 2007 року № 04/281 «о» про звільнення і поновлено позивача на посаді начальника управління містобудування та архітектури. Стягнуто з Горлівської міської Ради Донецької області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 37479,86 грн. та 500000 грн. моральної шкоди.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2010 року в частині поновлення позивача на посаді начальника управління містобудування та архітектури міської ради рішення суду першої інстанції визнано нечинним та закрито провадження. А в частині стягнення з Горлівської міської Ради Донецької області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - змінено та зобов'язано стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 липня 2007 року по 19 вересня 2008 року в розмірі 14 501,50 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 грудня 2011 року скасовано рішення суду апеляційної інстанції, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року змінено рішення суду першої інстанції. Стягнуто з Горлівської міської ради Донецької області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 липня 2007 року по 19 вересня 2008 року в розмірі 14501,50 грн. та в якості відшкодування моральної шкоди 500 грн. В частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними розпоряджень Горлівського міського голови від 16 липня 2007 року № 04/215 та від 17 липня 2007 року № 04/281 «о» та поновлення позивача на посаді начальника управління містобудування та архітектури Горлівської міської ради постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, з наступних підстав.
Судами було встановлено, що ОСОБА_2 працювала на посаді начальника управління містобудування та архітектури міської ради.
Розпорядженням міського Голови Горлівської міської ради від 16 липня 2007 року № 04/215 позивачу за порушення трудової дисципліни оголошено догану та позбавлено премії у розмірі 20% за підсумками роботи за липень 2007 року.
Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було порушення пункту 13 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон та пункту 6 Правил внутрішнього розпорядку адміністративних управлінь, відділів і служб міської ради, а саме: без розпорядження керівника і посвідчення на відрядження виїхала в м. Донецьк для участі у засіданні конкурсної комісії в філії державної госпрозрахункової установи Агентство з питань банкрутства в Донецькій області.
В подальшому, розпорядженням міського Голови Горлівської міської Ради від 17 липня 2007 року № 04/281 «о» позивача звільнено з посади начальника управління містобудування та архітектури міської Ради за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором, та правилами внутрішнього трудового розпорядку, згідно пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до пункту 6 Правил внутрішнього трудового розпорядку адміністрацій, управлінь, відділів і служб міської ради у разі необхідності направлення працівника у відрядження на керівника підрозділу покладений обов'язок заповнювати відповідну заяву на ім'я міського голови.
Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідну заяву про відрядження позивача повинен був подавати безпосередній керівник, тобто секретар ради, оскільки ОСОБА_2 зобов'язана була виїхати на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем своєї постійної роботи, зокрема, для участі у засіданні конкурсної комісії в філії державної госпрозрахункової установи Агентство з питань банкрутства в Донецькій області, саме за розпорядженням секретаря ради.
З огляду на викладене, враховуючи протиправність винесення відповідачем розпорядження про накладення дисциплінарного стягнення від 16 липня 2007 року, розпорядження від 17 липня 2007 року № 04/281 «о» про звільнення позивача за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, є безпідставним, оскільки підстава для розірвання трудового договору за систематичне невиконання робітником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, відсутня.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо стягнення з Горлівської міської ради на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу саме за період з 17 липня 2007 року по 19 вересня 2008 року, оскільки відповідно до трудової книжки ОСОБА_2, записом № 49 від 19 вересня 2008 року визнано недійсним запис № 43 від 17 липня 2007 року та звільнено позивача з посади начальника управління містобудування та архітектури міської ради з 19 вересня 2008 року згідно статті 38 КЗпП України, за власним бажанням.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: в приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у сумі 500 грн.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційні скарги ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Горлівської міської ради про скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко