"23" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/58589/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Малиніна В.В.,
Ситникова О.Ф.,
провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_4 до Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації (далі - Голосіївська РДА) про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року, -
У червні 2011 року ОСОБА_4 пред'явив позов, в якому просив суд визнати протиправним рішення Голосіївської РДА про відмову в зарахуванні його на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов у першу чергу; зобов'язати зарахувати його на такий квартирний облік як військовослужбовця, звільненого з військової служби за скороченням штатів та внести відомості до Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов; визнати протиправною бездіяльність щодо незабезпечення його житлом; зобов'язати надати йому жиле приміщення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року, ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_4 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування прийнятих ними рішень та ухвалення нового, про задоволення позову.
Голосіївська РДА своїм правом, як сторони в справі, не скористалася та заперечень на касаційну скаргу не подала.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Під час розгляду справи судами встановлено, що ОСОБА_4 з 23 липня 1997 року по 9 квітня 2004 року проходив службу у Збройних Силах України, звідки був звільнений наказом Міністра оборони України № 150 від 22 березня 2004 року у запас, у зв'язку зі скороченням штатів.
28 грудня 2010 року ОСОБА_4 звернувся до Голосіївської РДА із заявою про зарахування його на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов у першу чергу.
Однак, листом від 1 березня 2011 року № 6-П-150 Голосіївська РДА відмовила у задоволенні заяви про взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов у першу чергу з підстав пропущення ОСОБА_4 тримісячного строку звернення з такою заявою, оскільки надані ним документи свідчили, що з військової служби він звільнився у 2004 році.
Вважаючи, що таким рішенням Голосіївська РДА порушила його право на отримання житла, звернувся до суду за його захистом.
Згідно з абзацом першим частини 1 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 12 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання.
Пунктом 45 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, визначено, що генералам, адміралам, офіцерам і тим, що перебували на військовій службі не менше двадцяти календарних років, військовослужбовцям надстрокової служби, прапорщикам і мічманам Збройних Сил СРСР та прирівняних до них особам, звільненим з військової служби за станом здоров'я, віком або скороченням штатів, жилі приміщення надаються виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів у першу чергу, але не пізніше, ніж у тримісячний строк з дня прибуття до місця проживання, обраного з урахуванням існуючого порядку прописки.
Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що однією з обов'язкових умов для надання жилих приміщень військовослужбовцям є наявність у них вислуги на військовій службі не менше двадцяти років.
Оскільки суди під час розгляду справи встановили, що ОСОБА_4 проходив службу в Збройних Силах України з 23 липня 1997 року по 9 квітня 2004 року, тобто менше двадцяти календарних років, то їх висновок щодо обґрунтованості відмови Голосіївська РДА у взятті його на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов у першу чергу, є правильним.
З огляду на те, що доводи касаційної скарги наведеного висновку не спростовують, а суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, то, відповідно до статті 2201 КАС України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, а оскаржене судове рішення залишає без змін.
Керуючись статтями 2201, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді Т.Ф. Весельська
В.В. Малинін
О.Ф. Ситников