04 листопада 2013 р. Справа № 820/4287/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. по справі № 820/4287/13-а
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління Відкритого акціонерного товариства "Ощадбанк" у м. Харкові
до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова треті особи Державне підприємство Центральне конструкторсько-технологічне бюро , Київський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції
про скасування рішення,
28.05.2013 року, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі - позивач ), звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Черновозаводському районі м. Харкова (далі - відповідач), треті особи - Державне підприємство Центральне конструкторсько-технологічне бюро, Київський відділ державної виконавчої служби, в якому просить скасувати рішення пенсійного органу №3251 від 06.11.2012 року відповідача.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 року позов було задоволено.
Скасовано рішення відповідача №3251 від 06.11.2012 року про застосування штрафних санкцій до позивача.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року скасувати та постановити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства.
Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що працівниками відповідача була проведена позапланова перевірка Державного підприємства «Центральне конструкторсько-технологічне бюро» щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 19.08.2011 року до 31.08.2012 року, про що був складений акт від 21.09.2012 року №135.
Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.2 ст.24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме філією позивача 07.09.2011 року здійснено видачу коштів на виплату заробітної плати Державного підприємства «Центральне конструкторсько-технологічне бюро» у сумі 6362,96 грн. за серпень 2011 року, 05.10.2011 року здійснено видачу коштів та виплату заробітної плати в сумі 4100,00 грн. за вересень 2011 року, 26.12.2011 року здійснено видачу коштів на виплату заробітної плати в сумі 6264,54 грн. за вересень-листопад 2011 року. Суми несплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить - 6374,85 грн.
За результатами перевірки було ухвалено рішення від 06.11.2012 року №3251 про застосування штрафних санкцій за порушення вимог, передбачених частиною другою статті 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та до філії позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 6374,84 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до п.2 ст.24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку. визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі невиконання цієї вимоги банки за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплаченого єдиного внеску, з правом зворотної вимоги до платників єдиного внеску щодо відшкодування цієї суми.
Матеріали справи свідчать про те, що 5 жовтня, 7 вересня, 26 грудня 2011 року філією позивача було прийнято від Державного підприємства «Центральне конструкторсько-технологічне бюро» розрахункові документи - грошові чеки на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати та здійснено видачу (перерахування) зазначених у грошових чеках коштів.
За наведених підстав, колегія суддів, вважає, що філією позивача було допущено порушення приписів статті 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , яка передбачає обов'язок банків перевіряти повноту сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при прийнятті ними платіжних доручень на видачу заробітної плати, та відповідальність на невиконання даного правила.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про правомірність рішення пенсійного органу про накладення на позивача штраф у розмірі несплачених сум єдиного внеску.
Колегія суддів, вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про порушення у 2008 році процедури банкрутства стосовно Державного підприємства «Центральне конструкторсько-технологічне бюро», оскільки видача коштів відбулась у 2011 році та стосується поточних платежів.
Крім цього, колегія суддів зауважує про те, що позиція стосовно застосування до даного виду спорів норм Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої 21.01.2004 року №22 є помилковою.
Закон України «Про банки і банківську діяльність» є загальним нормативним актом до цього виду правовідносин, а перевагу має спеціальний - Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22 є піднормативним актом та має меншу юридичну силу по відношенню до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Судом першої інстанції під час вирішення спору були неправильно застосовані норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, тому судове рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. по справі №820/4287/13-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.
Повний текст постанови виготовлений 08.11.2013 р.