14 жовтня 2013 р.Справа № 820/3380/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013р. по справі № 820/3380/13-а
за позовом Приватного підприємства "Темп-К"
до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області
про зобов'язання вчинити певні дії,
24.04.2013 року, Приватне підприємство «Темп-К» (далі - позивач ), звернулось до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області (далі - відповідач), в якому просить, визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №230123 від 15.04.2013 року про накладення стягнень, передбачених статтею 12 Закону України «Про захист прав споживачів» про застосування штрафу в розмірі 172,85 грн. на позивача; визнати протиправним акт №00352 від 29.03.2013 року відповідача.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 року адміністративний позов було задоволено частково.
Скасовано постанову відповідача №23-123 від 15.04.2013 року про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» про застосування штрафу до позивача.
Визнано протиправним припис, викладений в акті №00352 від 29.03.2013 року відповідача в частині зобов'язання усунути недолік щодо відсутності необхідної, достовірної та своєчасної інформації про товар (дата виготовлення).
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 4 липня 2013 року скасувати та постановити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства.
Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про захист прав споживачів», Порядку провадження торговельної діяльності та Правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року №833, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації.
Працівниками відповідача була здійснена його планова перевірка з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, про що був складений акт № 00352 від 29.03.2013 року.
Порушення виявлені під час перевірки склали у відсутності інформації про дату виробництва та терміну придатності на бензин автомобільний А-95 (Premium) клас D виробництва АТ «Орлен Летува», що є порушенням п.9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженою постановою Кабінету міністрів України від 20.12.1997 року №1442; відсутність інформації про дату виробництва та місцезнаходження виробника на газ вуглеводний скрапленого паливного виробництва ПАТ «Укргазвидобування», що є порушенням п.12 Правил роздрібної торгівлі та надання послуг з постачання скрапленого вуглеводного газу для побутових потреб населення та інших споживачів, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 20.11.2003 року №179); реалізація палива дизельного Євро сорт F вид 1 виробництва ТОВ «Лукойл-Волгоград», Росія, бензину автомобільного А-92 виробництва Шебелінське ВПГКН та бензину А-76 виробництва Шебелінське ВПГКН, які підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, але в документах (видаткові та товарно-транспортні накладні), згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності, що є порушенням вимог п.18 Порядку провадження торговельної діяльності та Правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року №833, ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», відсутність журналу реєстрації перевірок.
За результатами перевірки була ухвалена постанова про накладення стягнення на позивача №230123 від 15.04.2013 року у розмірі 107162, 85 грн.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про захист прав споживачів», Порядку провадження торговельної діяльності та Правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року №833.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до п.9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року №1442 суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів зобов'язаний своєчасно подати споживачеві необхідну, доступну та достовірну інформацію про нафтопродукти, а також копії паспортів якості, в яких зазначені нормативні документи, вимогам яких відповідають нафтопродукти, та копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності (якщо нафтопродукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні). В інформації про нафтопродукти зазначаються: їх назва, дані про їх основні властивості, відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно - правовими актами, ціна та умови їх придбання, відомості про умови їх зберігання; правила та умови їх ефективного і безпечного використання; строк їх придатності, обов'язкові дії споживача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невчиненння цих дій; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача.
Відповідачем ставиться до вини позивачу відсутність інформації про дату виробництва та терміну придатності на бензин автомобільний А-95 (Premium) клас D виробництва АТ «Орлен Летува».
Матеріали справи свідчать про те, що позивач має паспорт якості №90099 на бензин автомобільний А-95 (Premium) виробництва АТ «Орлен Летува», сертифікат відповідності №UA1/117/0088937-11.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені вище дані повинні бути зазначені у сертифікаті відповідності на товар, та позивач не є виробником даного товару, та не має права це зазначати.
З приводу порушення виявленого відповідачем, а саме: відсутність інформації про дату виробництва та місцезнаходження виробника на газ вуглеводний скрапленого паливного виробництва ПАТ «Укргазвидобування», то колегія суддів зазначає наступне.
Згідно до п.12 Правил роздрібної торгівлі та надання послуг з постачання скрапленого вуглеводного газу для побутових потреб населення та інших споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року №1790 працівники пунктів реалізації газу під час продажу газу та надання послуг з доставки і встановлення газового балону зобов'язані надати споживачеві необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про ці послуги і про порядок продажу газу згідно з вимогами Закону України «Про захист прав споживачів».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не була здійснена під час перевірки закупка газу для твердження про ненадання інформації під час здійснення закупки газу.
Крім цього, надані до матеріалів справи паспорти якості №3159 на вуглевоводний скраплений паливний газ містять посилання на виробника ПАТ «Укргазвидобування», його адресу, та дату виготовлення.
Стосовно порушення, виявленого відповідачем, а саме: реалізація палива дизельного Євро сорт F вид 1 виробництва ТОВ «Лукойл-Волгоград», Росія, бензину автомобільного А-92 виробництва Шебелінське ВПГКН та бензину А-76 виробництва Шебелінське ВПГКН, які підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, але в документах (видаткові та товарно-транспортні накладні), згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності, то колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 18 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 15.06.2006 року №833 у документах на товари, що підлягають обов'язковій сертифікації, повинні зазначатися реєстраційній номери сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що діюче законодавство не передбачає виключного переліку документів бухгалтерського обліку, в яких зазначатися реєстраційній номери сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом.
До суду позивачем в підтвердження правильного оформлення документів на товари, що підлягають обов'язковій сертифікації, де зазначаються реєстраційні номери сертифікатів відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом були надані акти прийому-передачі нафтопродуктів від 18.07.2012 року, від 28.12.2012 року та від 15.03.2013 року, які містять дані посилання.
Доводи апеляційної скарги про відсутність даних актів на час проведення перевірки не знайшли своє підтвердження, оскільки не були відображенні в акті перевірки.
Виходячи із викладеного, колегія суддів, вважає, що судом першої інстанції були ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013р. по справі № 820/3380/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.
Повний текст ухвали виготовлений 18.10.2013 р.