Дата документу 07.08.2013
Справа № 320/4562/13-ц
07 серпня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Бахаєва І.М.;
при секретарі Фурсовій Л.І.
з участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_13.,
третьої особи - ОСОБА_7,
представника тертої особи ОСОБА_8 - ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення солідарно пені та витрат з реалізації і утримання іпотечного майна, та зустрічну позовну заяву представника ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_13 до ОСОБА_10 про визнання договору позики та договору купівлі-продажу недійсним, та відшкодування моральної шкоди,
Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7, ОСОБА_8 про звернення стягнення, та виселення. До початку розгляду цивільної справи по суті представник позивача змінив позовні вимоги та просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5 пеню в розмірі 55 645 гривень та витрати по реалізації і утриманню іпотечного майна в сумі 6 723,23 гривень, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.05.2010 року був укладений договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_14 р. №1718, за яким ОСОБА_10 надав ОСОБА_7 позику в розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень з умовою повернення цих коштів до 16.07.2012р.
В забезпечення зазначеного договору позики між ОСОБА_10 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5 16.05.2012р. був укладений договір іпотеки р№1720 за яким передано в іпотеку квартира, що знаходиться у АДРЕСА_1, жилою площею 49,7 кв.м., загальною площею 79,7 кв.м..
Станом на 16.07.2012р. заборгованість за договором позики не погашена та становить 80 000 гривень - основний борг не погашений.
Згідно п. 7 договору позики за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором позики від 16.05.2012р. передбачено нарахування пені в розмірі 0,3 % в день за кожен день прострочення, що складає: 80 000 * 0,3% = 240 гривень/день.
Строк прострочення з 16.07.2012 по 13.05.2013р. складає: липень 2012р. - 15 днів, з серпня 2012 по квітень 2013 (включно) - 273 дні травень 2013 - 12 днів. Разом 300 днів.
Таким чином, розмір пені: 240 гривень/день * 300 днів = 72 000 гривні.
Загальний розмір вимог становить - 152 000 гривень: 80 000 гривень основной борг, 72 000 гривень пені.
ОСОБА_7 не виконав своїх зобов'язань за договором позики. Відповідно до ст. 35, 40 Закону України «Про іпотеку» Відповідачам та третій особі через приватного нотаріуса Мелітопольського нотаріального округу ОСОБА_14 була направлена вимога р. № 91\01-16 від 20.07.2012р. про усунення порушень, впродовж 30-денного строку від дня отримання цієї вимоги.
Зазначена вимога була отримана відповідачами та третьою особою 20.07.2012р. ОСОБА_5 була направлена вимога 18.03.2013р., яка була нею отримана 09.04.2013р. Ніяких заходів по погашенню боргу до теперішнього часу відповідачами та третьою особою не здійснено.
Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 38 Закону України «Про іпотеку» передбачений порядок продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем, якщо це містить договор іпотеки. Пунктом 5.5.2. укладеного між позивачем та відповідачами договору іпотеки передбачено за іпотекодержателем право продажу предмету іпотеки, - тобто будь-якій особі за експертною оцінкою.
Представником позивача був долучений акт державної виконавчої служби Відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області від 02.04.2013 про виселення відповідачів з квартири АДРЕСА_1
Керуючись зазначеними нормами закону та договором іпотеки позивач продав предмет іпотеки за договором купівлі-продажу р. № 1740 від 13.05.2013р. ОСОБА_8 за експертною оцінкою 96 355 гривень.
Таким чином задоволені вимоги позивача в розмірі 96 355 гривень, що повністю покрило основний борг 80 000 гривень та пеню в розмірі 16 355 гривень. Залишилось непогашеними пеня в розмірі 55 645 гривень.
Відповідно до закону України «Про іпотеку», п. 3.1.4. договору іпотеки р№1720 від 16.05.2013р. встановлено, що у разі невиконання Іпотекодавцями зобов'язань за договором іпотеки, іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу його та задовольнити свої вимоги в повному обсязі включаючи сплату неустойки, необхідних витрат на утримання заставленого майна а також витрат пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.
Витрати позивача по укладенню договору купівлі-продажу склали:
- 600 гривень - експертна оцінка,
- 966 гривень - послуги нотаріуса за посвідчення договору купівлі-продажу.
- 2823 гривень - послуги приватного підприємця за складання документів при укладенні догорів купівлі-продажу,
- 120 гривень - за витяг з реєстру
- 136 гривень - пошук нотаріусом у держреєстрі прав,
- 240 гривень - реєстраційній службі за витяг з реєстру прав,
- 101 гривень - за держреєстрацію прав,
- 105,58 гривень - борг за електроенергію,
- 649,48 гривень - сплата за утримання будинку ТОВ «Комфорт-Мелітополь»,
- 324,70 гривень - комунальна плата ТОВ «Комфорт-Мелітополь»,
- 66,04 гривень - сплата за вивіз ТПВ ТОВ «Комфорт-Мелітополь»,
- 108,14 гривень - сплата за воду,
- 483, 29 гривень - сплата за теплопостачання, разом 6 723,23 гривень.
На підставі викладеного позивач ОСОБА_10 просить суд: позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки залишити без розгляду в зв'язку з відсутністю на теперішній час спору; стягнути солідарно з відповідачів пеню в розмірі 55 645 гривень та витрати по реалізації і утриманню іпотечного майна в сумі 6 723,23 гривень; виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1.
01 серпня 2013 року представником ОСОБА_5, ОСОБА_4 ОСОБА_13. була подана зустрічна позовна заява до ОСОБА_10 про визнання договору позики та договору купівлі-продажу недійсним та відшкодування моральної шкоди.
Зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на тому, що не дивлячись на те, що 14 травня 2012 року ОСОБА_5, ОСОБА_4 була видана довіреність ОСОБА_2 з правом розпорядження належними їм частками квартири АДРЕСА_1. Про укладення 16 травня 2012 договору іпотеки ОСОБА_4, ОСОБА_5 відомо не було. Позивачі за зустрічною позовною заявою, вважають, що при укладенні договору іпотеки не були дотриманні вимоги ст.. 203 Цивільного кодексу України, що в свою чергу повинні наступити наслідки передбачені ст.. 215 Цивільного кодексу України. Договір іпотеки укладено в забезпечення договору позики, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 16 травня 2012 року. Позивачем ОСОБА_10 не звернуто стягнення грошового зобов'язання на майно та не перевірено наявність грошових коштів у ОСОБА_7. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вважають, що були незаконно виселені, вказані обставини завдають душевні страждання, а тому підлягають відшкодуванню.
Виходячи з викладеного, позивачі за зустрічною позовною заявою просять суд: в задоволені позовної заяви ОСОБА_10 відмовити в повному обсязі, визнати договір позики, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_7, 16 травня 2012 року недійсним; визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, від 13 травня 2013 року недійсним; стягнути з ОСОБА_10 моральну шкоду на користь ОСОБА_5, ОСОБА_4 у розмірі 50 000 гривень кожній.
В судовому засіданні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зустрічні позовні вимоги підтримали.
ОСОБА_2 допитаний в залі судового засіданні пояснив, що договір іпотеки підписував та діяв від імені всіх співвласників квартири на підставі довіреностей.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_8, ОСОБА_9 вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, оскільки позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону. Щодо тверджень представника ОСОБА_13 відносно укладення договору купівлі-продажу квартири від 13 травня 2013 на підставі оскаржувального заочного рішення від 13.12.2012 не відповідає обставинам справи, оскільки договір купівлі-продажу квартири був укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_10, який діяв на підставі договору іпотеки, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» являється одним з правовстановлюючих документів, на підставі якого проводяться реєстраційні дії.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7 в судовому засіданні були надані пояснення, що договір позики він підписував, тексту договору не читав. Грошове зобов'язання за договором позики не виконав. Щодо обставин підписання договору іпотеки пояснив, що в нотаріальній конторі був присутній ОСОБА_2 який підписував договір іпотеки.
Відповідачі за первинним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5 позовні вимоги представника позивача не визнали в повному обсязі і просили суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, та підтримали зустрічну позовну заяву представника ОСОБА_5, ОСОБА_4 ОСОБА_13.
07 серпня 2013 року представником позивача ОСОБА_10 ОСОБА_1 було заявлено клопотання про залишення без розгляду позовну вимогу - про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки залишити без розгляду в зв'язку з відсутністю на теперішній час спору. Оскільки предмет іпотеки реалізовано за договором купівлі-продажу р. № 1740 від 13.05.2013р. ОСОБА_8, а відповідачів виселені 02.04.2013г, що підтверджується актом ДВС в м. Мелітополь та Мелітопольському районі спір в цій частині відсутній. Ухвалою від 07.08.2013р. заявлене клопотання було задоволено.
Суд, заслухавши представника позивача за первинним позовом, представника відповідачів, та відповідачів, представника позивачів, та представника відповідача за зустрічним позовом, представника третьої особи, тертю особу, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.
16.05.2010 року між позивачем та третьою особою ОСОБА_7 був укладений договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_14 р. №1718, за яким ОСОБА_10 надав ОСОБА_7 позику в розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень з умовою повернення цих коштів до 16.07.2012р. (а.с.
В забезпечення зазначеного договору позики між ОСОБА_10 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5 16.05.2012р. був укладений договір іпотеки р№1720 за яким передано в іпотеку квартира, що знаходиться у АДРЕСА_1, жилою площею 49,7 кв.м., загальною площею 79,7 кв.м..
ОСОБА_2 при укладенні договору іпотеки діяв на підставі довіреностей від імені ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що підтверджується довіреностями долучених до матеріалів справи.
Відповідні обставини також були підтверджені під час судового засідання при наданні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5 пояснень про обставини справи.
Станом на 16.07.2012р. заборгованість за договором позики не погашена та становить 80 000 гривень - основний борг не погашений.
Згідно п. 7 договору позики за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором позики від 16.05.2012р. передбачено нарахування пені в розмірі 0,3 % в день за кожен день прострочення, що складає:
80 000 х 0,3% = 240 гривень/день.
Строк прострочення з 16.07.2012 по 13.05.2013р. складає: липень 2012р. - 15 днів, з серпня 2012 по квітень 2013 (включно) - 273 дні травень 2013 - 12 днів. Разом 300 днів.
Таким чином, розмір пені: 240 гривень/день х 300 днів = 72 000 гривні.
Загальний розмір вимог становить - 152 000 гривень: 80 000 гривень основний борг, 72 000 гривень пені.
ОСОБА_7 не виконав своїх зобов'язань за договором позики.
Відповідно до ст. 35, 40 Закону України «Про іпотеку» Відповідачам та третій особі через приватного нотаріуса Мелітопольського нотаріального округу ОСОБА_14 була направлена вимога р. № 91\01-16 від 20.07.2012р. про усунення порушень, впродовж 30-денного строку від дня отримання цієї вимоги.
Зазначена вимога була отримана відповідачами та третьою особою 20.07.2012р. ОСОБА_5 була направлена вимога 18.03.13р., яка була нею отримана 09.04.2013р. Ніяких заходів по погашенню боргу до теперішнього часу відповідачами та третьою особою не здійснено.
Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 38 Закону України «Про іпотеку» передбачений порядок продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем, якщо це містить договір іпотеки. Пунктом 5.5.2. укладеного між позивачем та відповідачами договору іпотеки передбачено за іпотекодержателем право продажу предмету іпотеки, - тобто будь-якій особі за експертною оцінкою.
Керуючись зазначеними нормами закону та договором іпотеки позивач продав предмет іпотеки за договором купівлі-продажу р. № 1740 від 13.05.2013р. ОСОБА_8 за експертною ціною 96 355 гривень. Копія експертної оцінки наявна в матеріалах справи.
Таким чином, задоволені вимоги позивача в розмірі 96 355 гривень, що повністю покрило основний борг 80 000 гривень та пеню в розмірі 16 355 гривень. Залишилось непогашеними пеня в розмірі 55 645 гривень. Однак згідно ст. 50 закону України «Про іпотеку» встановлено, що продажем предмету іпотеки припиняються всі інші вимоги.
Згідно ст. 7 Закону України «Про іпотеку» іпотекою забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя.
Відповідно до п.3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків. Оскільки позивачем не надано доказів, про спричинення йому додаткових збитків невиконанням відповідачами та третьою особою ОСОБА_7 свої зобов'язань за договором позики та іпотеки, суд вважає, що розмір задоволеної суми пені 16 355 гривень за рахунок продажу предмету іпотеки є достатнім для компенсації позивачу в якості затримки в розрахунку по наданій позики і вимоги по стягненню пені в розмірі 55 645 гривень є надмірними.
Відповідно до ст. 7 закону України «Про іпотеку», п. 3.1.4. договору іпотеки р№1720 від 16.05.13р. встановлено, що у разі невиконання іпотекодавцями зобов'язань за договором іпотеки, іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу його та задовольнити свої вимоги в повному обсязі включаючи сплату неустойки, необхідних витрат на утримання заставленого майна а також витрат пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.
Витрати позивача по утриманню іпотечного майна, укладенню договору купівлі-продажу підтверджуються документально та підлягають стягненню з відповідача.
Зазначені витрати складаються з :
- 600 гривень - експертна оцінка,
- 966 гривень - послуги нотаріуса за посвідчення договору купівлі-продажу.
- 2823 гривень - послуги приватного підприємця за складання документів при укладенні догорів купівлі-продажу,
- 120 гривень - за витяг з реєстру
- 136 гривень - пошук нотаріусом у держреєстрі прав,
- 240 гривень - реєстраційній службі за витяг з реєстру прав,
- 101 гривень - за держреєстрацію прав,
- 105,58 гривень - борг за електроенергію,
- 649,48 гривень - сплата за утримання будинку ТОВ «Комфорт-Мелітополь»,
- 324,70 гривень - комунальна плата ТОВ «Комфорт-Мелітополь»,
- 66,04 гривень - сплата за вивоз ТПВ ТОВ «Комфорт-Мелітополь»,
- 108,14 гривень - сплата за воду,
- 483, 29 гривень - сплата за теплопостачання, разом 6 723,23 гривень.
Суд вважає, що у задоволенні зустрічних позовних вимог заявлених представником ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_13 до ОСОБА_10 про визнання договору позики та договору купівлі-продажу недійсним та відшкодування моральної шкоди слід відмовити з наступних підстав.
Стосовно вимог визнання договору позики, укладеного між позивачем та третьою особою ОСОБА_7 недійсним, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не довели безгрошовість зобов'язання, як підставу для визнання договору недійсним.
Відповідно до ст. 1051 ЦК України встановлено, що показаннями свідків не може бути спростований правочин укладений в письмовій, а в розглядаємій справі в нотаріальній формі.
Позовні вимоги по визнанню недійсним договору купівлі-продажу від 13.05.13р., укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 також не можуть бути задоволені, оскільки позивачами не наведено жодної з підстав передбачених ст. 215 ЦК України для визнання цього правочину недійсним. Позивач продав предмет іпотеки за договором купівлі-продажу р. № 1740 від 13.05.2013р. ОСОБА_8 за експертною ціною 96 355 гривень, керуючись договором іпотеки р. №170 від 16.05.2012р, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_14 та ст. 38 закону України «Про іпотеку».
Вимоги стосовно стягнення моральної шкоди в сумі по 50 000 гривень з позивача на користь відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 не можуть бути задоволені, оскільки згідно ст.1167 Цивільного кодексу України відшкодуванню підлягає моральна шкода завдана неправомірними діями. Відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5 не наведено доказів, які неправомірні дії вчинені позивачем при виконанні Державною виконавчою службою рішення суду про виселення відповідачів із предмету іпотеки при несплаті ними боргу за позикою ОСОБА_7 Дії державної виконавчої служби 02.04.2013р. при виселенні також не визнані незаконними.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Представником ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_13. не було надано до суду доказів які б підтверджували зустрічні позовні вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 Цивільного процесуального кодексу України Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. У зв'язку з чим недійсність договору не може підтверджуватися показаннями свідків, при наявності належних письмових доказів.
На підставі викладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача за первинним позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення солідарно пені та витрат з реалізації і утримання іпотечного майна такими що підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги представника ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_13 до ОСОБА_10 про визнання договору позики та договору купівлі-продажу недійсним та відшкодування моральної шкоди такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 7, 33, 38 Закону України «Про іпотеку», ст.. 203, 215, 551, 1051, 1167ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212-215, 293 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_10 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за участю третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення з відповідачів солідарно пені, та витрат на реалізацію іпотечного майна - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер № НОМЕР_1, (інші данні невідомі) на користь ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, прож. АДРЕСА_2, (і.к. НОМЕР_2) грошові кошти в розмірі 6 723 грн. (Шість тисяч сімсот двадцять три) грн. 23 коп. та судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять ) грн40 коп
Стягнення є солідарним з ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_5.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, прож. АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер № НОМЕР_3) на користь ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, прож. АДРЕСА_2, (і.к. НОМЕР_2) грошові кошти в розмірі 6 723 грн. (Шість тисяч сімсот двадцять три) грн. 23 коп. та судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять ) грн. 40 коп
Стягнення є солідарним з ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_5.
Стягнути з ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрований АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер № НОМЕР_4), прож. АДРЕСА_3, на користь ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, прож. АДРЕСА_2, (і.к. НОМЕР_2) грошові кошти в розмірі 6 723 грн. (Шість тисяч сімсот двадцять три) грн. 23 коп. та судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять ) грн. 40 коп
Стягнення є солідарним з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_5.
Стягнути з ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованої АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер № НОМЕР_5), прож. АДРЕСА_3, на користь ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, прож. АДРЕСА_2, (і.к. НОМЕР_2) грошові кошти в розмірі 6 723 грн. (Шість тисяч сімсот двадцять три) грн. 23 коп. та судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять ) грн. 40 коп
Стягнення є солідарним з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_11, ОСОБА_5.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрованої АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер № НОМЕР_6), на користь ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, прож. АДРЕСА_2, (і.к. НОМЕР_2) грошові кошти в розмірі 6 723 грн. (Шість тисяч сімсот двадцять три) грн. 23 коп. та судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять ) грн. 40 коп
Стягнення є солідарним з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_5.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрована. АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер № НОМЕР_7), на користь ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, прож. АДРЕСА_2, (і.к. НОМЕР_2) грошові кошти в розмірі 6 723 грн. (Шість тисяч сімсот двадцять три) грн. 23 коп. та судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять ) грн. 40 коп
Стягнення є солідарним з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_4.
В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_10 - відмовити.
Зустрічний позов представника ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_13 до ОСОБА_10 про визнання договору позики та договору купівлі-продажу недійсним та відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ