24 жовтня 2013 року 11:58Справа № 808/7247/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стрельнікової Н.В.,
при секретарі Чистяковій К.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1, м. Запоріжжя,
до: Велігоши Валерія Михайловича - заступника начальника Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області, м. Запоріжжя,
про визнання дій протиправними та скасування постанови,
за участю представників позивача,
ОСОБА_1 (далі відповідач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до заступника начальника Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області Велігоши Валерія Михайловича (далі відповідач), в якому просив суд визнати дії відповідача при винесені постанови №013562 від 13.08.2013 протиправними, а також скасувати постанову відповідача №013562 від 13.08.2013 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає у позові, що до нього не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, які передбачені ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення вимог ст. 39 цього Закону, оскільки він не є суб'єктом господарської діяльності та не надає послуг з перевезень пасажирів. Також у додаткових письмових поясненнях вх. 41720 від 24.10.2013 позивач зазначив про те, що при притягненні його до відповідальності були застосовані норми закону, що втратили чиність.
Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили суд позов задовольнити у повному обсязі. На обґрунтування своєї позиції представники позивача надали суду пояснення аналогічні викладеним у позові та письмових поясненнях від 24.10.2013 (вх.№41720).
Представник відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причини суду не відомі. У письмових запереченнях на позов від 09.10.2013 представник відповідача зазначив що, виходячи з вимог законодавства, на момент надання позивачем послуги перевезень на відповідний транспортний засіб повинен був бути реєстраційний талон з позначкою «автобус». Тому оскаржуваною постановою було правомірно застосовано до позивач штраф за відсутність реєстраційного талону на відповідний транспортний засіб.
Судом з'ясовано, що 19.06.2013 держінспекторами Управління Укртрансінспекції у Херсонській області була проведена перевірка транспортного засобу (далі ТЗ) Mercedes-Benz 413 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував позивач, з питань додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирі і вантажів автомобільним транспортом.. За наслідками цієї перевірки держінспекторами був складений акт №083586 від 19.06.2013.
Згідно акту, перевіркою було встановлено, порушення вимог ст. 20 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 32 Закону України «Про дорожній рух», в частині невідповідності конструкції та вимогам переобладнання транспортних засобів - встановлено два додаткових сидіння та перевозилось, замість восьми пасажирів, десять пасажирів. У тому числі, згідно акту перевірки держінспекторами виявлено порушенняч.1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»: ненадання реєстраційних документів на транспортний засіб після переобладнання, що призвело до заміни облікових даних механічного транспортного засобу та повинно бути відображеним у реєстраційних документах. Зазначений акт перевірки підписано позивачем, пояснень про причини порушень та заперечень проти викладених у акті обставин позивачем у акті не наведено.
13 серпня 2013 року заступником начальника Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області Велігошею В.М. на підставі акту перевірки №083586 від 19.06.2013 прийнята постанова про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 закону України «Про автомобільний транспорт».
Не погоджуючись із застосуванням штрафних санкцій, вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом про скасування постанови №013562 від 13.08.2013 та визнання дій відповідача протиправними.
Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши зазначені вище обставини, перевіривши їх наявними у справі доказами, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову повністю, з огляду на наступне.
Згідно ст. 20 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (далі Закон №2344-III) конструкція та технічний стан транспортних засобів, а також їх частини мають відповідати вимогам, порядок визначення яких установлює Кабінет Міністрів України, та забезпечувати: безпеку людей, які користуються транспортними засобами чи беруть участь у дорожньому русі; відповідність нормам стосовно викидів забруднювальних речовин, парникових газів, електромагнітних завад, рівню шуму та інших чинників негативного впливу на людину та довкілля; запобігання пошкодженню транспортними засобами доріг та їх облаштування; ефективне використання енергетичних ресурсів, частин і експлуатаційних матеріалів; захист від незаконного використання транспортних засобів та запобігання пошкодженню вантажів; збереження властивостей безпеки від моменту виготовлення транспортного засобу до його утилізації; відповідність іншим вимогам законодавства.
Актом перевірки № 083586 від 19.06.2013 встановлено, що на час проведення перевірки позивач здійснював перевезення десяти пасажирів легковим вантажопасажирським автомобілем Mercedes-Benz 413 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1, при цьому у відповідному транспортному засобі було встановлено два додаткових сидіння.
Згідно наданої позивачем суду копії реєстраційного свідоцтва НОМЕР_2 на транспортний засіб Mercedes-Benz 413 CDI реєстраційний номер НОМЕР_1, кількість сидячих місць з місцем водія у зазначеному транспортному засобі складає 9, тобто кількість сидячих місць для пасажирів у такому транспортному засобі повинна бути 8.
Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» №3353-XII від 30.06.1993 переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України.
Відповідно до ч. 4, 5 цієї статті переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах. Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 1 Закону №2344-III автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно; автобус - транспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев'ять з місцем водія включно.
Наявна у матеріалах справи копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 свідчить про те, що автомобіль Mercedes-Benz 413 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1, належить до типу легкових вантажопасажирських транспортних засобів та повинен мати дев'ять сидячих місць, з місцем водія включно. Інформація про переобладнання цього транспортного засобу, шляхом встановлення двох додаткових місць, так як наслідок зміну типу транспортного засобу на «автобус», у реєстраційному свідоцтві не відображена.
Доказу наявності у позивача реєстраційного документа на переобладнаний транспортний засіб, у якому були б відображені відомості щодо встановлення додаткових пасажирських місць та зміну, у зв'язку із переобладнанням, типу транспортного засобу Mercedes-Benz 413 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1, суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність у позивача на час перевірки належного реєстраційного документа на переобладнаний транспортний засіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Згідно ч. 4 ст. 39 Закону №2344-III, документами для нерегулярних пасажирських перевезень для водія автобуса є зокрема реєстраційні документи на транспортний засіб.
Відповідно до ч. 8 ст. 39, документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення є також зокрема свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Згідно ч. 9 ст. 39 документами на перевезення пасажирів автобусами для власних потреб для водія також є реєстраційні документи на автобус.
Однак, позивачем здійснювалось перевезення пасажирів на транспортному переобладнаному транспортному засобі, який у зв'язку з таким переобладнанням має бути віднесений до іншого виду транспортного засобу, ніж зазначений у реєстраційному свідоцтві, без належного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, у якому б були відображені змінені облікові дані такого транспортного засобу. Факт здійснення перевезення підтверджується актом перевірки, суд не приймає до уваги посилання представників позивачів про невідповідність фактів, викладених у акті перевірки дійсності, оскільки зазначений акт перевірки складений належним чином та підписаний позивачем без жодних заперечень проти викладених у ньому фактів. Доказів зворотнього позивачем та його представниками суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 4 цієї статті розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
Порядок застосування адміністративно-господарських санкцій визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 за №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (далі - Порядок).
Згідно п. 25 Порядку, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Оскільки позивачем не надано суду доказів його звернення з письмовою заявою про розгляд справи про порушення в органі державного контролю за місцем виявлення порушення, розгляд справи відповідачем за місцезнаходженням позивача є правомірним.
З огляду на наведене, оскільки позивачем під час перевірки не було надано реєстраційного документу на переобладнаний транспортний засіб, суд приходить до висновку, що позивач цілком обґрунтовано прийняв постанову від 13.08.2013 за № 013562 про застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог Закону №2344-III, передбачених ч. 1 ст. 60 цього Закону.
Посилання у позові на те, що відповідач не мав права застосовувати до позивача адміністративно-господарські санкції, оскільки він не суб'єктом господарської діяльності, суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що підприємницька діяльність позивача станом на час розгляду справи не припинена, про що свідчить сформований за запитом суду Спеціальний витяг з ЄДРПОУ №17434141 від 24.10.2013. Згідно ч.3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» N 755-IV від 15.05.2003, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Доводи представників позивача з приводу неправомірних дій держінспекторів Укртрансінспекції під час проведення перевірки, за наслідками якої складений акт перевірки №083586 від 19.06.2013 суд не приймає до уваги, оскільки предметом позову не є оскарження відповідних дій, а доказів існування будь-яких рішень, якими б встановлювалась неправомірність відповідних дій, позивачем та його представниками суду не надано.
Безпідставними є також доводи представників позивача щодо того, що акт перевірки та постанова про накладення штрафних санкції є додатками до постанови КМУ №1567 від 08.11.2006, які втратили чинність на підставі постанови КМУ №422 від 20.05.2013 «Про затвердження Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на автомобільному наземному транспорті та її територіальних органів», оскільки Постанова КМУ №422 від 20.05.2013р. набрала чинності лише 03.07.2013р., тобто після складення акту перевірки від 19.06.2013, а постанова від 13.08.2013 по формі повністю відповідає формі, встановленій Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 в редакції, чинній на час складення відповідачем оскаржуваної постанови.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 71, 72, 159-163 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Велігоши Валерія - заступника начальника Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області Михайловича про визнання дій протиправними та скасування постанови відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова буде складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.
Суддя Н.В. Стрельнікова