9.5
Іменем України
07 листопада 2013 року Справа № 812/8399/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Лагутіна А. А.,
при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.,
за участю:
представників позивача: Сєлєменєвої В.О. (довіреність № 3346/01 від 23.10.2013 року, працює: начальник відділу відшкодування шкоди потерпілим),
Медведєва В. К. (довіреність № 3495/01 від 07.11.2013 року, працює: заступник начальника відділення),
представника Державної фінансової інспекції в Луганській області: Вергунової Я.І. (довіреність №1065 від 06.02.2013 року, працює: провідний спеціаліст-юрисконсульт відділу правової роботи),
представника Краснодонської об'єднаної державної фінансової інспекції у Луганській області: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області до Краснодонської об'єднаної державної фінансової інспекції у Луганській області, Державної фінансової інспекції в Луганській області про визнання висновків акту протиправними,-
03 жовтня 2013 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області (далі - Позивач або ВВДФССНВПЗУ) звернулось до суду із позовом до Краснодонської об'єднаної державної фінансової інспекції у Луганській області (далі - Відповідач № 1), Державної фінансової інспекції в Луганській області (далі - Відповідач № 2) про визнання висновків акту протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач просив суд:
- визнати висновки акту ревізії № 840-21/004 від 23.07.2013 року про порушення підпункту 3 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-XIV при виплаті страхових виплат ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 незаконними;
- визнати висновки акту ревізії № 840-21/004 від 23.07.2013 року про зайве нарахування та виплату страхових виплат ОСОБА_6 незаконними;
- визнати висновки акту ревізії № 840-21/004 від 23.07.2013 року щодо зайво виплачених щомісячних страхових виплат за період з 01.07.2006 по 01.05.2013 року на загальну суму 158 867, 71 грн. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 незаконними;
- визнати висновки акту ревізії № 840-21/004 від 23.07.2013 року щодо вини колишнього начальника відділення ОСОБА_7 та начальника відділу відшкодування шкоди потерпілим на виробництві ОСОБА_8 в порушенні підпункту 3 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-XIV незаконними;
- зобов'язати Краснодонську об'єднану державну фінансову інспекцію у Луганській області виключити з акту ревізії № 840-21/004 від 23.07.2013 року висновки щодо порушення підпункту 3 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-XIV при виплаті страхових виплат ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5; щодо зайвого нарахування та виплату страхових виплат ОСОБА_6; щодо зайво виплачених щомісячних страхових виплат за період з 01.07.2006 по 01.05.2013 року на загальну суму 158 867, 71 грн. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; щодо вини колишнього начальника відділення ОСОБА_7 та начальника відділу відшкодування шкоди потерпілим на виробництві ОСОБА_8 в порушенні підпункту 3 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105- XIV.
В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник Відповідача № 1 у судове засідання не з'явився, судом вживались заходи щодо його належного повідомлення про дату, місце і час судового засідання, причини неявки суду не відомі.
Представник Відповідача № 2 в судовому засіданні проти позову заперечував, вважав, що ДФІ було проведено перевірку в межах наданих повноважень та складено акт ревізії, який не є рішенням в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, та сам по собі не тягне наслідків для позивача.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Наказом №32 від 25.03.2013 року ДФІ в Луганській області було затверджено план контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в Луганській області на 2 квартал 2013 року. 09.07.2013 року наказом №71 внесено зміни до плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в Луганській області на 2 квартал 2013 року, якими змінено період ревізії цільового та законного використання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Відділенні ФСС НВВПЗ в м. Свердловську Луганської області з "01.10.2011 по 01.05.2013" на "01.07.2006 по 01.05.2013", тобто збільшено перевіряємий період.
Відповідно було внесено зміни стосовно періоду перевірки і до Програми ревізії цільового та законного використання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Відділенні ФСС НВВПЗ в м. Свердловську Луганської області.
Відповідно до затвердженої Програми мета ревізії - перевірити чи виконуються робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України завдання, покладені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині законного і за цільовим призначенням проведення видатків за рахунок коштів Фонду.
Програма ревізії включала вивчення наступних питань:
1. Стан усунення порушень, виявлених попередніми ревізіями та перевірками, що проводилися органами Держфінінспекції (ДКРС) та іншими контролюючими органами.
2. Дотримання законодавства при виконанні основних функцій та завдань, визначених в установчих документах.
3. Дотримання вимог законодавства при складанні та затвердженні кошторисів, внесенні до них змін. Аналіз стану виконання кошторисів.
4. Ревізія ведення касових операцій та розрахунків з підзвітними особами, в тому числі щодо видатків на відрядження.
5. Ревізія операцій на реєстраційних рахунках, відкритих в органах державного казначейства та установах банків.
6. Ревізія стану розрахункової дисципліни, реальність дебіторської та кредиторської заборгованості.
6.1 .Проведення зустрічних звірок на підприємствах-боржниках та тих, що надавали послуги та здійснювали виконання робіт , стосовно достовірності стану розрахунків та обсягу і вартості наданих послуг та здійснення виконаних робіт. А також перевірка фактів кредитування комерційних структур шляхом попередньої оплати послуг.
7. Ревізія дотримання штатної дисципліни, витрачання коштів на оплату праці та нарахування на заробітну плату.
8. Перевірка дотримання вимог законодавства щодо утримання автотранспорту.
9. Ревізія повноти та своєчасності оприбуткування нематеріальних активів та основних засобів. Стан збереження матеріальних цінностей. Проведення вибіркової інвентаризації товарно-матеріальних цінностей та розрахунків у порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України та Головного управління Державного казначейства України від 50.10.1998 року №90.
10. Ревізія дотримання законодавства при закупівлі товарів, робіт та послуг.
11. Ревізія використання коштів на капітальне будівництво, реконструкцію та ремонт.
12. Стан ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової звітності.
Відповідно до затвердженого Плану та Програми, на підставі направлень на проведення перевірки в період з 22.05.2013 року по 23.07.2013 року відповідачем № 1 було проведено ревізію цільового та законного використання коштів Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Свердловську Луганської області за період з 01.07.2006 року по 01.05.2013 року. Проведення ревізії зупинялося з 06.06.2013 року по 10.06.2013 року, з 12.06.2013 року по 14.06.2013 року та з 03.07.2013 року по 12.07.2013 року для проведення зустрічних звірок.
Результати ревізії оформлені актом №840-21/004 від 23.07.2013 року (том 1, а.с. 71-125).
В акті ревізії викладено встановлені перевіряючими фактичні обставини відповідно до розділів програми ревізії та висновки про наявність чи відсутність порушень. Так, зокрема, в акті ревізії наведено відомості щодо перевірки 6 особових справ, відновлених після пожежі, що відбулася у відділенні Фонду в 2006 році, по яких ДФІ встановлено невідповідність щодо відсотку або періоду втрати працездатності між даними страхової справи та даними медекспертної справи.
Відповідач зробив висновок, що за період з 01.07.2006 року по 01.05.2013 року по шести зазначеним особам зайво виплачено щомісячних страхових виплат на загальну суму 158867,71 грн., чим завдано збитки Фонду на відповідну суму.
Судом встановлено, що фактичні обставини викладені в акті ревізії, щодо переліку наявних документів, відповідей МСЕК, дат призначення, перерахунку та припинення виплат, розміру виплат по кожній з особових справ підтверджуються відомостями, наявними в особових справах та додатками до акту ревізії (том 1, а.с. 208-256, том 2, а.с. 1-252, том 3, а.с. 1-63).
В судовому засіданні представниками сторін було підтверджено, що акт ревізії було вручено в.о. начальника Фонду 30.07.2013 року о 17 год. 30 хв., про що свідчить особистий підпис на другому примірнику акта (том 1, а. с. 125).
Акт підписаний позивачем із запереченнями 02.08.2013 року.
Письмові заперечення позивача на акт ревізії з додатками надійшли до ДФІ 09.08.2013 року, що у судовому засіданні не заперечувалось сторонами.
Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.
Позивач вважає, що ним було вжито всіх заходів щодо відновлення згорілих справ та правомірно здійснювалася виплата страхових сум в розмірах відповідно до комп'ютерної бази даних. Фактично позивач не погоджується з висновком ДФІ щодо заподіяння збитків на суму 158867,71 грн. внаслідок зайвих виплат по 6 особам, зазначеним в акті ревізії.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Таким чином розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог суд не встановлює обґрунтованості чи неправомірності здійснених відповідачем висновків про заподіяння збитків.
Розглянувши заявлені позовні вимоги, з огляду на фактичні обставини справи суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні з огляду на наступне.
Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України №499/2011 від 23.04.2011 року, визначено, що Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань:
1) здійснює державний фінансовий контроль за:
використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів.
Таким чином здійснення державного фінансового контролю щодо фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі і щодо позивача у справі входить до повноважень ДФІ.
Ревізія була проведена відповідно до Плану та Програми, затвердженими відповідними наказами ДФІ в Луганській області. Доказів оскарження, чи скасування відповідних наказів позивачем суду не надано.
Стосовно вимог про визнання окремих висновків акту протиправними слід зазначити, що висновки акту є лише відображенням встановлених під час ревізії обставин та самі по собі не створюють для позивача будь-яких наслідків. Позивачем не надано жодних доказів, що висновки акту якимось чином вплинули на права та обов'язки Фонду чи його посадових осіб.
Відповідно до Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006 (далі Порядок) акт ревізії - документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.
Таким чином, суд не погоджується із позивачем, що висновки акту це є окреме рішення відповідача, яке може бути оскаржено.
Пунктом 35 Порядку визначено, що результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок.
Відповідно до пункту 39 Порядку після складення акта ревізії посадова особа контролюючого органу підписує всі його примірники та забезпечує реєстрацію в журналі реєстрації актів ревізій, форма якого визначається Держфінінспекцією.
Перший і третій примірники акта ревізії надаються для ознайомлення і підписання об'єкту контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після закінчення ревізії одним із таких способів:
а) особисто під розписку керівнику або головному бухгалтеру об'єкта контролю;
б) через канцелярію (підрозділ з питань діловодства) з відміткою на примірнику акта контролюючого органу про дату реєстрації в журналі вхідної кореспонденції об'єкта контролю та підписом працівника канцелярії (загального відділу), який здійснив реєстрацію;
в) рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням. При цьому на примірнику акта, що залишається в контролюючому органі, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів ревізії.
Як вбачається з наданих документів, акт ревізії був своєчасно на 5-й робочий день вручений в.о. начальника позивача, про що свідчить його підпис (том 1, а.с.125).
У разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об'єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення контролюючому органу акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження).
Контролюючий орган аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником контролюючого органу або його заступником.
З метою уточнення викладених у запереченнях (зауваженнях) фактів посадові особи контролюючого органу мають право вимагати від об'єкта контролю необхідні для перевірки документи та додаткові пояснення (пункти 42-44 Порядку).
Слід зауважити, що пунктом 46 Порядку визначена реалізація результатів перевірки.
Так, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
За таких обставин, лише письмова вимога органу ДФІ є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке тягне для позивача юридичні наслідки та, відповідно, може бути оскаржене в судовому порядку.
Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом встановлено, що в провадженні Луганського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 812/8056/13-а за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Свердловську Луганської області до Краснодонської об'єднаної державної фінансової інспекції у Луганській області, Державної фінансової інспекції в Луганській області про визнання незаконними та скасування окремих пунктів вимоги №840-02/732 від 05.09.2013 року, винесеної на підставі акту, висновки якого є предметом оскарження в даній справі.
За таких обставин, саме вимога контролюючого органу і є тим рішенням зобов'язального характеру з прийняттям якого у суб'єкта контролю виникає обов'язок щодо вчинення певних дій.
Отже, акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання правові наслідки. Висновки акту є виключно носієм доказової інформації та оцінкою виявлених фінансовою інспекцією під час проведення перевірки порушень вимог законодавства суб'єктом господарювання, частиною обов'язкового документу, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин , та в подальшому разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі висновків такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених суб'єктом господарювання порушень.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб фінансової інспекції щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законодавством органами влади при вирішення спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Так, постановою суду від 03.09.2013 року по справі № 812/6757/13-а у задоволенні позовних вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадів на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області до Державної фінансової інспекції в Луганській області про скасування акту від 23.07.2013 №.840-21/004 відмовлено повністю. Рішення набрало законної сили та підлягає виконанню.
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем зазначені витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню з позивача.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області до Краснодонської об'єднаної державної фінансової інспекції у Луганській області, Державної фінансової інспекції в Луганській області про визнання висновків акту ревізії № 840-21/004 від 23.07.2013 року протиправними, зобов'язання виключити такі висновки з акту ревізії, відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 11 листопада 2013 року.
Суддя А.А. Лагутін