Справа № 523/15167/13-ц
"30" жовтня 2013 р.
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючої одноособово судді - Середи І.В.,
при секретарі - Семко М.О.,
за участю:
позивача -ОСОБА_1,
адвоката позивача- Калінчук Л.М.,
адвоката відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 10 березня 2011 року він надав відповідачу у позику 32000 грн., про що було складено відповідну розписку, підписану відповідачем власноручно, згідно з якою зобов'язувався до 10 травня 2011 року повернути гроші. В зв'язку з тим, що відповідач не повернув у зазначений строк позику та уникає спілкування з позивачем, а отже ухиляється від виконання своїх боргових зобов'язань, позивач просив стягнути з нього суму позики у сумі 32000 грн.. Крім того, як зазначає позивач, ухилення відповідача від повернення боргу спричинило йому моральну шкоду та призвело до глибоких переживань та страждань з приводу втрати належних йому коштів, через що погіршилось самопочуття та стан здоров'я. Через відсутність коштів позивач не може нормально харчуватись та сплачувати комунальні послуги, лікувати підірване війною здоров'я. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача спричинену йому моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 420 грн.
В судовому засіданні позивач підтвердив, що частину грошей йому повернула матір відповідача, а саме 18 000 грн., які після стягнення він мав би повернути їй оскільки вона іншим шляхом не змогла б повернути собі ці кошти.
Адвокат відповідача зазначила, що позовні вимоги визнають в розмірі 14000 грн., оскільки в рахунок погашення боргу матір'ю відповідача позивачеві 05.06.2011 р. було сплачено 13000 грн., а 18.07.2011 р. - 5000 грн., на підтвердження чого надала розписки, написані власноруч позивачем.
Вивчивши матеріали справи,вислухавши позивача, його адвоката та адвоката відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
10 березня 2011 року ОСОБА_1 надав відповідачу ОСОБА_3 у борг 32000 грн., відповідно наданої розписки відповідач зобов'язався повернути вказану суму 10 травня 2011 р. (а.с.3). На підтвердження факту отримання позики було складено відповідну розписку, підписану ОСОБА_3 власноручно.
Розписка відповідача є підтвердженням укладення договору позики між сторонами та його умов (ч.2 ст.1047 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядку, що встановлені договором.
Після звернення позивача до відповідача з проханням повернути гроші, останній почав уникати зустрічей, не відповідав на його дзвінки.
05 червня 2011 р. від матері ОСОБА_3, ОСОБА_1 отримав гроші в сумі 13000 грн. в рахунок погашення боргу сина, на підтвердження чого було складено відповідну розписку, підписану ОСОБА_4 власноручно.
18 липня 2011 р. ОСОБА_1 написав розписку про отримання грошей в сумі 5000 грн.
Однак повністю зобов'язання за договором позики відповідач не виконав, тому залишок заборгованості за договором позики підлягає стягненню з наступних підстав.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до п.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦПК України).
Отже, з відповідача слід стягнути суму позики у розмірі 14000 грн.(32000-13000-5000).
Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то вона не підлягає задоволенню, оскільки її стягнення при виниклих правовідносинах не передбачено.
В разі невиконання зобов'язань може бути застосовано норму ст..625 ЦК України, якою передбачено можливість стягнення індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми. Однак з такими вимогами позивач до суду не звертався.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачені ним та документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 229,4 грн. (а.с.1).
Керуючись ст.ст. 525, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 212-215, ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,паспорт серії КЕ, №122033, виданий 06.12.1995 р. Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії КЕ, №222017, виданий 01.04.1996 р. Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, грошові кошти у розмірі 14000 грн. та судові витрати у розмірі 229,4 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: