83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
08.11.2013 Справа № 905/6393/13
Господарський суд Донецької області у складі
головуючого судді Кучерявої О.О.,
при секретарі судового засідання Поддубній М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест», м.Рубіжне, Луганська область
до Публічного акціонерного товариства «Слов'янський завод «ТОРЕЛАСТ», м.Слов'янськ, Донецька область
про стягнення заборгованості в розмірі 99700,00 грн.,
за участю представників:
від позивача: Ширіної О.В., за довір. від 01.01.2013р.,
від відповідача: Портянова А.С., за довір. від 01.09.2013р.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Слов'янський завод «ТОРЕЛАСТ» про стягнення заборгованості в розмірі 218700,00 грн.
Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 256, 257, 526, 530, 532, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 216, 218, 231 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором від 05 червня 2013 року №050613/109. Зазначив, що відповідачем не в повному обсязі сплачена вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною. З урахуванням часткової сплати, сума заборгованості становить 218700,00 грн.
03 жовтня 2013 року через канцелярію суду надійшла заява від представника позивача, в якій останній просив зменшити розмір позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою заборгованості відповідачем та стягнути суму заборгованості у розмірі 138700,00 грн.
31 жовтня 2013 року через канцелярію суду надійшла заява від представника позивача, в якій останній просив зменшити розмір позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою заборгованості відповідачем та стягнути суму заборгованості у розмірі 123700,00 грн.
08 листопада 2013 року через канцелярію суду надійшла заява від представника позивача, в якій останній просив зменшити розмір позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою заборгованості відповідачем та стягнути суму заборгованості у розмірі 99700,00 грн.
Відповідно до приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Підстави для неприйняття заяви про зменшення позовних вимог у суду відсутні.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Підстави для неприйняття визнання позову відповідачем у суду відсутні.
Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.
Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,
05 червня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» (Продавець) та Публічним акціонерним товариством «Слов'янський завод «ТОРЕЛАСТ» (Покупець) укладений договір №050613/109 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Продавець продає, а Покупець покупає ДОФ (диоктилфталат), сорт вищий (надалі - товар), за ціною та на умовах, які оговорені в чинному договорі (пункт 1.1 договору).
Умовами договору сторони визначили предмет договору, умови поставки, ціну на товар та загальну суму договору, умови оплати, здачу-прийомку товару та строк дії договору.
Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.
Відповідно до пункту 3.1 договору, строк та базисні умови поставки товару, згідно із Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів в редакції «Інкотермс-2010», вказуються с Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Продавець передчасно повідомляє Покупця про готовність продукції до відвантаження.
Згідно із пунктом 3.2 договору, фактичний об'єм поставки визначається на підставі видаткових накладних.
Пунктом 3.3 договору встановлено, що датою (моментом) поставки товару є дата передачі товару за накладною представником Продавця представнику Покупця, який діє на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання видаткової накладної, якщо інше не визначено в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Ціна товару, який поставляється за чинним договором, встановлюється на кожну партію товару окремо та вказується у відповідних Специфікаціях (пункт 4.1 договору).
Відповідно до пункту 4.2 договору, загальна сума договору орієнтовано становить 2490000 (два мільйони чотириста дев'яносто тисяч) гривень, в т.ч. ПДВ 20%.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що оплата товару, який поставляється за чинним договором, здійснюється на підставі рахунків, які виставлені Продавцем Покупцю, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в розмірі 100% (ста відсотків) вартості партії товару, заявленої до відвантаження Покупцем, на умовах та в строки, оговорені в чинному договорі та Специфікаціям до нього.
Згідно із пунктом 5.2 договору, оплата вартості поставленої за чинним договором партії товару здійснюється на умовах та в строки, які оговорені в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною чинного договору, окремо на кожну партію товару, яка поставляється.
У наявній матеріалах справи Специфікації №1 до договору міститься інформація про найменування, кількість, ціну, умови оплати та строк поставки, яка підписана сторонами без заперечень та скріплена печатками підприємств.
Відповідно до Специфікації №1 від 05 червня 2013 року, загальна вартість товару становить 458700,00грн. з ПДВ; умови оплати - оплата 100% загальної суми 9вартості) фактично поставленого за чинною Специфікацією товару протягом 21 календарного дня від дати поставки; строк поставки - червень 2013 року (а.с.6).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виписаний рахунок-фактура №ОС-145 від 05 червня 2013 року на суму 458700,00 грн. (а.с.7).
На виконання умов договору, позивачем поставлений товар, що підтверджується видатковою накладною №ЛИ/сб-153 від 06 червня 2013 року на суму 458700,00 грн. (а.с.8).
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Таким чином, в даному випадку, видаткова накладна є первинним обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом особи, відповідальної за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме, Зайцева В.М., який діяв на підставі довіреності №356 від 05 червня 2013 року (а.с.9).
Окрім цього, факт поставки позивачем товару підтверджується товарно-транспортною накладною, яка підписана та скріплена печатками підприємств без зауважень (а.с.35).
Також, в матеріалах справи міститься податкова накладна, якою підтверджується факт здійснення господарських операцій між сторонами (а.с.105).
Позивачем до матеріалів справи надані докази, що підтверджують часткову оплату відповідачем за отриманий товар згідно договору, а саме, банківські виписки на суму 240000,00 грн. (а.с.36-50).
Відповідач отримав товар, але у визначений у договорі строк за нього в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час розгляду справи частково сплачена сума заборгованості в розмірі 119000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями(а.с.101-104,154-156).
Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти факту отримання товару та наявності заборгованості в розмірі 99700,00 грн.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Також, відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.
Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Пунктом 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.
Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» до Публічного акціонерного товариства «Слов'янський завод «ТОРЕЛАСТ» про стягнення заборгованості в розмірі 99700,00 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Слов'янський завод «ТОРЕЛАСТ» (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул. Під'їздна, 3, код ЄДРПОУ 00300363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» (93000, Луганська область, м.Рубіжне, пл. Хіміків, 2, код ЄДРПОУ 34933894) заборгованість в розмірі 99700 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот) грн., 00 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Слов'янський завод «ТОРЕЛАСТ» (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул. Під'їздна, 3, код ЄДРПОУ 00300363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» (93000, Луганська область, м.Рубіжне, пл. Хіміків, 2, код ЄДРПОУ 34933894) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4374 (чотири тисячі триста сімдесят чотири) грн., 00 коп.
У судовому засіданні 08 листопада 2013 року проголошено та підписано повний текст рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя О.О. Кучерява