"07" листопада 2006 р. Справа № 12/500/06
м. Миколаїв
За позовом
ВАТ “Запорізька кондитерська фабрика», м. Запоріжжя, вул. Артема, 7.
До відповідача
ПП “ДВК», м. Миколаїв, пр-т Леніна, 173.
Про : стягнення 350 грн. 75 коп.
Суддя Семенов А.К.
Представники:
Від позивача:
Не з'явився.
Від відповідача:
Не з'явився.
СУТЬ СПОРУ : Позов поданий про стягнення з відповідача на користь ВАТ “Запорізька кондитерська фабрика» 350 грн. 75 коп., в тому числі 322 грн. 22 коп. боргу, 28 грн. 53 коп. пені. Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки в частині розрахунків за товар .
Сторони своїх представників у судове засідання не направили, хоча про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
Справу розглянуто, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд -
встановив:
02.01.04 року ВАТ “Запорізька кондитерська фабрика» (позивач) і ПП “ДВК» (відповідач) уклали договір № 13, за умовами якого позивач поставив відповідачу товар на суму 26380 грн. 16 коп., що підтверджується накладними та довіреністю (а.с. 39 -43).
Позивач зазначає, що відповідач частково розрахувався за товар на суму 26057 грн. 94 коп., що підтверджується банківськими виписками про рух коштів на рахунку позивача (а.с.14 -34) і просить стягнути з відповідача решту заборгованості в сумі 322 грн. 22 коп. та 28 грн. 53 коп. пені на підставі п.п. 5.2. договору.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку про відмову в позові на підставі нижченаведеного.
Відповідно до п.п. 3.6 договору відповідач зобов'язався оплачувати кожну поставлену партію товару на підставі рахунку-фактури на протязі 15 календарних днів з дня поставки товару.
Ухвалою від 09.10.06 року суд зобов'язав позивача надати рахунки-фактури та докази їх надсилання чи вручення відповідачу.
Позивач в поясненні (а.с. 38) зазначив, що такі рахунки взагалі не складалися, оскільки були змінені умови поставки товару, але сторони не внесли змін до договору.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України , зобов'язання має викону-ватися відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні) мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх пору-шених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Позивачем не доведено, що відповідно, до ст. 1 ГПК України його права і охоронювані за-коном інтереси порушені внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 13 від 02.01.04 року.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1,33,44,49,75,82,84,85 ГПК України, господарський суд
В позові відмовити у повному обсязі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резо-лютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку
з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя А.К.Семенов