Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
1-кп/130/177/2013 р.
130/3010/13-к
Іменем України
05.11.2013
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
у складі: головуючого - судді Вернік В.М.,
при секретарі: - ОСОБА_1,
із участю: - прокурора Багрій Є.А.,
- потерпілої ОСОБА_2,
- обвинуваченого ОСОБА_3,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Жмеринка кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, невійськовозобов'язаного, раніше не судимого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обинувачений у тому, що він біля 01 годині 00 хвилин 16.06.2013 року, перебуваючи на території власного домоволодіння на вул. Чичеріна, 29, в м.Жмеринка в ході виниклої між ним та ОСОБА_2 суперечки умисно, з мотивів помсти, наніс удар кулаком в обличчя останній, після чого обома руками штовхнув її в область грудної клітки, від чого вона впала на землю на спину, та згодом ступнею правої ноги наніс удар в область стегна потерпілої ОСОБА_2, внаслідок чого та отримала тілесні ушкодження у вигляді садна нижньої губи зліва та синця на передній поверхні лівого стегна, які належать до легких тілесних ушкоджень.
Також до суду разом із обвинувальним актом у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 надійшла укладена між останнім та потерпілою ОСОБА_2 угода про примирення від 28.09.2013 року за змістом погодження вказаними сторонами вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин із аналогічною кваліфікацією його протиправних дій за ч.1 ст.125 КК України, визначення міри кримінального покарання у виді штрафу в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян; вказівки стосовно обставин, які пом'якшують покарання, застереження щодо усвідомлення сторонами наслідків укладання та затвердження судом даної угоди, а також наслідків її невиконання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він цілком розуміє характер та суть обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.125 КК України, в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи, встановлені в ході досудового розслідування.
Потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення. Вимог матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не заявила.
Потерпіла та обвинувачений просили затвердити укладену ними угоду про примирення, пояснивши, що дану угоду кожен з них укладав добровільно, без примусу чи обіцянок з боку інших осіб.
Прокурор не заперечував проти затвердження судом укладеної сторонами кримінального провадження угоди про примирення, посилаючись на відповідність її умов вимогам кримінального та кримінального процесуального закону.
Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, угоду про примирення, а також представлені прокурором матеріали кримінального провадження №12013010130000675 суд доходить висновку, що угода про приминення підлягає затвердженню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
У відповідності до вимог п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення щодо угоди: затвердити її або відмовити у її затвердженні та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Згідно ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.
Так, подана на затвердження угода про примирення у повній мірі відповідає вимогам ст.471 КПК України щодо її форми та змісту, датована та підписана сторонами.
Кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.125 КК України, у вчиненні якого обвинувачено ОСОБА_3, за максимальною санкцією відповідно до визначеної у ст.12 КК України класифікації є злочином невеликої тяжкості, укладення угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим щодо яких законом прямо передбачена.
Погоджена сторонами міра покарання перебуває в межах санкції відповідного кримінального закону.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч.5 ст.474 КПК України, а потерпіла ОСОБА_2 цілковито розуміє наслідки затвердження угоди, за наслідком чого судом не отримано заяв сторін про відмову від угоди.
Суд також переконався, що укладення угоди сторонами є їх добровільним прагненням, яке не стало наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Таким чином, під час підготовчого розгляду судом встановлено відповідність умов угоди про примирення вимогам кримінального процесуального та кримінального законів, визначено правильність правової кваліфікації кримінального правопорушення, тяжкість якого передбачає можливість укладення даної угоди; умови останньої відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; не виявлено обгрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним або сторони не примирились; неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань та відсутність фактичних підстав для визнання винуватості не є очевидними, що у сукупності визначає відсутність в даному конкретному випадку застережених законом підстав для відмови у затвердженні умов угоди про примирення, за наслідком чого вона підлягає затвердженню судом.
За відсутності в даному кримінальному провадженні речових доказів, документально підтверджених процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження, судом пов'язані з цим питання не вирішуються.
Необхідності заміни попередньо обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили у даному конкретному випадку не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення, укладену 30.08.2013 року між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні та призначити йому за ч.1 ст.125 КК України узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - особисте зобов'язання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строків його оскарження.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ст.394 КПК України, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.
СУДДЯ Вернік В.М.