Справа № 716/1569/13-ц
09.10.2013 року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді - Сірик І.С.
при секретарі - Кулька О.М.
за участю: позивача- Мартинюка ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади с.Василів Заставніського району Чернівецької області про визнання права власності на спадщину за заповітом,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Заставнівського районного суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно за заповітом.
Посилається на те, що 23.09.2006 року померла його баба ОСОБА_3. Після смерті якої відкрилася спадщина, до якої входить житловий будинок з господарськими спорудами, за адресою: с. Василів вул. Молодіжна, буд.46 Заставнівського району Чернівецької області, який відповідно до заповіту від 14.03.1995 року зареєстрованого в реєстрі № 4 ОСОБА_3 заповіла йому. Спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку при спадкуванні за заповітом немає.
Позивач зазначив, що після смерті баби ОСОБА_3 прийняв спадщину, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки за життя померла свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими спорудами не отримувала.
В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Представник відповідача по справі територіальна громада с. Василів Заставнівського району Чернівецької області в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про визнання позову та прохання розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи зазначені вище вимоги закону, а також визнання представником відповідача позову, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_2 обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що спадкове майно, а саме: житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований за адресою с. Василів вул. Молодіжна, дім.46 Заставнівського району Чернівецької області належав померлій ОСОБА_3. За життя остання склала заповіт, яким заповіла позивачу вищезазначений будинок, що підтверджується копією заповіту, складеного 14.03.1995 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Василівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, зареєстрованого в реєстрі № 4.
Згідно довідки № 934 від 08.08.2013 року заповіт ОСОБА_3 станом на день її смерті, 23.09.2006 року, за даними Василівської сільської ради заповідачем не змінювався і не скасовувався.
Окрім житлового будинку означеного в плані під літ. «А» вартістю 17268 грн., господарство також складають: сарай під літ. «Б» вартістю 1427 грн, вбиральня під літ. «В» вартістю 511 грн, огорожа під №1-3 вартістю 2474 грн., всього інвентаризаційною вартістю 21680 грн.
Згідно з рішення ХХ скликання від 17.12.1993 року Василівської сільської ради ОСОБА_3 було передано безоплатно в приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку в кількості 0,25 га.
Спадкоємцем майна померлого за заповітом являється позивач ОСОБА_2 Інших спадкоємців немає.
Крім цього, судом встановлено, що перешкодою в реалізації позивачем його законних прав та інтересів, стала відсутність на ім'я померлої правовстановлюючих документів на будинковолодіння, яке є спадковим майном. Усунути цю перешкоду та реалізувати такі права і інтереси позивача можливо лише в судовому порядку.
Згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
приписами ч.1 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Зважаючи на ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а отже є підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 328, 1217, 1268 ЦК України, ст.ст. 58, 60, 64, 88, 174, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок та господарські споруди за адресою с. Василів вул. Молодіжна, дім.46, а саме: житловий будинок означений в плані під літ. «А» загальною площею 3570 м. кв, житловою площею 20.00 м. кв, вартістю 17268 грн., господарство також складають: сарай під літ. «Б» вартістю 1427 грн, вбиральня під літ. «В» вартістю 511 грн, огорожа під №1-3 вартістю 2474 грн., всього інвентаризаційною вартістю 21680 грн., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 23.09.2006 року в с.Василів Заставнівського району Чернівецької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.С. Сірик