14.04.09р.
Справа № 35/137-09
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізького району електричних мереж,
с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області
до Закритого акціонерного товариства "Дніпроелектромонтаж",
м. Дніпропетровськ
про стягнення 4 676,59 грн
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
від позивача - Сагайдак К.С., юрисконсульт, дов.№414 від 06.10.2008р.
від відповідача - представник не з'явився
Позивач звернувся до господарського суду та просить стягнути з відповідача борг за спожиту в жовтні 1998р. та лютому 2000р. електричну енергію - 4 676,59 грн, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №88 від 25.06.1997р.
Представник позивача підтримав вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач не використав надане йому законом право на участь свого представника в судовому засіданні, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, вимог не заперечив, незважаючи на те, що належним чином був повідомлявся про час та місце розгляду справи за адресою, що підтверджена довідкою органів статистики від 04.02.2009р.
Справа розглядається за наявними документами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізького району електричних мереж - постачальник (надалі позивач) та Закритого акціонерного товариства "Дніпроелектромонтаж" в особі Криворізького будівельного управління №454 - абонент (надалі відповідач) було укладено договір №88 від 25.06.1997р. на постачання електричної енергії та додаткову угоду до нього.
Відповідно до умов договору в спірний період жовтень 1998р. та лютий 2000р. позивач здійснив постачання електроенергії відповідачу на суму 6 618,16 грн, що підтверджується актами від 20.10.1998р. та від 14.02.2000р. Згідно акту від 20.10.1998р. відповідач недовключив в звітах за електричну енергію кіловат години за різницею у 2365 кВт/г на суму 3 431,95 грн. Згідно акту від 14.02.2000 р. відповідач спожив електричну енергію у розмірі 19020 кВт/г на суму 3 186,21 грн. Відповідач за поставлену електричну енергію розрахувався частково в сумі 1 941,57 грн. Заборгованість становить 4 676,59 грн.
В силу ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України позивач вправі вимагати захисту свого порушеного права обраним ним способом. Разом з тим, законом встановлений строк (позовна давність), в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільний Кодекс України набрав чинності з 01.01.2004р. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України -Цивільний кодекс Української РСР втратив чинність з 01.01.2004р. Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Вказані у позові обов'язки, пов'язані зі стягненням з відповідача заборгованості за поставлену електричну енергію, виникли до набрання чинності відповідними положеннями Цивільного кодексу України, та не продовжують існувати після набрання чинності цими положеннями, тому господарським судом застосовується позовна давність, встановлена Цивільним кодексом УРСР від 18.07.1963р. За приписами ст. 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Відповідно до ст. 75 ЦК УРСР, позовна давність повинна була застосовуватися судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін. Перебіг строку позовної давності, згідно зі ст. 76 Цивільного кодексу УРСР, починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Про порушене право позивач довідався з моменту надання рахунків відповідачу, які відповідач не оплатив, тобто перебіг позовної давності почався відповідно з 29.10.1998р., з 20.02.2000р. та сплив 29.10.2001р. та 20.02.2003р. Позивач звернувся до суду з позовом 15.03.2009р., тобто з пропуском строку позовної давності. Згідно зі ст. 80 Цивільного кодексу УРСР, закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що вимоги позивача необґрунтовані та задоволенню не підлягають. В позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 71, 75, 76, 80 Цивільного кодексу УРСР, господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
Л.П. Широбокова
Рішення підписано 17 квітня 2009р.