14.04.09р.
Справа № 35/136-09
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізького району електричних мереж,
с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області
до Орджонікідзевської сільської ради, с. Орджонікідзе Криворізького району Дніпропетровської обалсті
про стягнення 33 348,66 грн
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
від позивача - Сагайдак К.С., юрисконсульт, дов.№414 від 06.10.2008р. від відповідача - Кострирьова Л.М., сільський голова, дов.№7 від 13.04.2009р.
Позивач звернувся до господарського суду та просить стягнути з відповідача борг за спожиту електричну енергію - 33 348,66 грн, посилаючись на Акти про спожиту електроенергію за березень 1999р., квітень 1999р., вересень -грудень 1999р., січень-липень 2000р.,
Представник позивача підтримав вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнає, у відзиві на позовну заяву вказує, що на його балансі немає ніякого боргу за спірну електроенергію та позивачем порушено строк позовної давності, який закінчився у 2002р.
За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
За Актами про відпуск електричної енергії за березень 1999р., квітень 1999р., вересень-грудень 1999р., січень-липень 2000р. Орджонікідзевська сільська рада (надалі відповідач) звітувала перед Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізького району електричних мереж (надалі позивач) за отриману електричну енергію для насосної станції за період з квітня 1999р. по липень 2000р. у кількості 273705 кВт.
Відповідно до отриманих звітів за використану електричну енергію позивачем були виставлені рахунки по кожному з цих звітів на загальну суму 39 598,66 грн. Відповідач за електричну енергію розрахувався частково в сумі 6 250,00 грн. Заборгованість становить 33 348,66 грн.
В силу ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України позивач вправі вимагати захисту свого порушеного права обраним ним способом, зокрема, шляхом стягнення заборгованості. Разом з тим, законом встановлений строк (позовна давність), в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільний Кодекс України набрав чинності з 01.01.2004р. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України - Цивільний кодекс Української РСР втратив чинність з 01.01.2004р. Згідно з п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Вказані у позові обов'язки, пов'язані зі стягненням з відповідача заборгованості за поставлену електричну енергію, виникли до набрання чинності відповідними положеннями Цивільного кодексу України, та не продовжують існувати після набрання чинності цими положеннями, тому господарським судом застосовується позовна давність, встановлена Цивільним кодексом УРСР від 18.07.1963 р.
За приписами ст. 71 Цивільного кодексу УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Відповідно до ст. 75 Цивільного кодексу УРСР, позовна давність повинна була застосовуватися судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін. Перебіг строку позовної давності, згідно зі ст. 76 Цивільного кодексу УРСР, починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Про порушене право позивач довідався з моменту надання рахунків відповідачу, які відповідач не оплатив, тобто перебіг позовної давності почався відповідно з квітня 1999р. по липень 2000р. та сплив відповідно з квітня 2002 р. по липень 2003р. Позивач звернувся до суду з позовом 15.03.2009р., тобто з пропуском строку позовної давності.
Згідно зі ст. 80 Цивільного кодексу УРСР, закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що вимоги позивача необґрунтовані та задоволенню не підлягають. В позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 71, 75, 76, 80 Цивільного кодексу УРСР, господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
Л.П. Широбокова
Рішення підписано 17 квітня 2009р.