"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/25732/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника Міністерства оборони України Іваненка Миколи Володимировича на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про перерахунок одноразової грошової допомоги в зв'язку з інвалідністю та скасування рішення,
У січні 2011 ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про перерахунок одноразової грошової допомоги в зв'язку з інвалідністю та скасування рішення.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, вина посаді начальника фізичної підготовки та спорту - начальника значених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 проходив військову службу на посаді начальника фізичної підготовки та спорту - начальника групи фізичної підготовки і спорту військової частини А1494 управління 8 Армійського корпусу.
Відповідно до акту медико-соціальної експертної комісії від № 116790 серії ЖИА ОСОБА_3 встановлено третю групу інвалідності у зв'язку з травмою пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби.
Наказом від 08.12.2010 року № 964 ОСОБА_3 звільнено з військової служби у відставку відповідно до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за частиною 6 пункту " 6" (за станом здоров'я) та 20.12.2010 виключено зі списків особового складу військової частини.
Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 18 травня 2011 року ОСОБА_3 призначено та виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 42 місячного грошового забезпечення в сумі 81 000 грн. Не погоджуючись з розміром одноразової грошової допомоги позивач звернулася до суду.
Відповідно до 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Вимогами підпункту 2 та 4 пункту 2 Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499, одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам IIІ групи.
Грошове забезпечення визначається для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років.
Посилання судів на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2009 року № 2а-5920/09/2670, є безпідставним, оскільки зазначеним судовим рішенням було визнано незаконним та нечинним абзац 3 частини 2 пункту 2 Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499, є безпідставним, оскільки зазначена постанова набула законної сили лише після її перегляду в апеляційному порядку 28.09.2010 року, лише в частині визначення грошового забезпечення для військовослужбовців, звільнених зі служби у разі інвалідності, що сталася включно до 31.12.2007, а отже на ОСОБА_3, якому інвалідність було встановлено 26.11.2010 року, положення цієї постанови суду не розповсюджується.
Таким чином, при розгляді позовних вимог ОСОБА_3 постанова окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2009 року № 2а-5920/09/2670 преюдиціального значення не має.
А отже, наказом 18 травня 2011 року ОСОБА_3 відповідачем законно та обгрунтовано призначено та виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 42 місячного грошового забезпечення в сумі 81 000 грн. Вказана сума одноразової грошової допомоги обчислена з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням та відсотків надбавки за вислугу років.
Враховуючи вищенаведене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку про задоволення позовних вимог, оскільки сума визначена Міністерством оборони України та виплачена Житомирським обласним військовим комісаріатом позивачу відповідає зазначеним чинним нормам законодавства.
З урахуванням наведеного та зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову у задоволені позову.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу представника Міністерства оборони України Іваненка Миколи Володимировича задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про перерахунок одноразової грошової допомоги в зв'язку з інвалідністю та скасування рішення скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній