"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/34651/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Будьоннівського районного суду м. Донецька від 28 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Будьонівському районі м. Донецька про визнання протиправними дій,
У листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою в порядку вимог ст. 267 КАС України про визнання протиправними дій відповідача щодо невиконання ним постанови Будьоннівського районного суду м. Донецька від 17.06.2009 року у справі № 2-а-180/2009 року та поновити нарахування та виплату його пенсії відповідно до цього рішення з 01.11.2011 року.
Ухвалою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 28 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року, заявнику у задоволенні його заяви відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року у справі № 2-а-180/2009 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Будьонівському районі м. Донецька про перерахунок та виплату державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01 січня 2009 року, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте, 01.01.2011 року відповідачем було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».
Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення контролю за виконанням судового рішення, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, виходячи з наступного.
Так, Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-6 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» доповнені Прикінцеві положення пункту 4 певним змістом, якими серед іншого установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Зазначені норми набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 19 червня 2011 року, оскільки опублікуванні в газеті «Голос України» за 18 червня 2011 року №110 (5110).
На виконання пункту 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 14 червня 2011 року № 3491-6 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з 23 липня 2011 року.
У зв'язку з прийняттям зазначеного нормативно-правового акту застосування положень статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 23 липня 2011 року здійснюються у порядку та розмірах встановлених наведеним законом, а з 23 липня 2011 року у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» визнані такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.
Таки чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідач у справі діяв на підставі закону та у спосіб, визначений законом, а тому наділений повноваженнями самостійно визначитися щодо порядку та розміру сплати пенсії у відповідності до Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-6 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», Рішення Конституційного суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012, Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік».
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» норми i положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових pecypciв Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 piк.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судових рішеннях, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Будьоннівського районного суду м. Донецька від 28 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Будьонівському районі м. Донецька про визнання протиправними дій - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній