"29" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/39649/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Ланченко Л.В., Муравйова О.В.,
при секретарі: Сачко Г.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оверсіс Транспорт Україна", Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби та Прокуратури Одеської області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року
по справі №2а/1570/2805/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оверсіс Транспорт Україна" (надалі - ТОВ "Оверсіс Транспорт Україна")
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі (надалі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі)
за участю прокуратури Приморського району м.Одеси
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
ТОВ "Оверсіс Транспорт Україна" звернулось до суду з позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.12.2010р. №0001061530/0, №0001041530/0, №0001051530/0 та від 26.01.2011р. №0000031530, №0000011530, №0000021530.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2011р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012р., позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі №0001041530/0 від 27.12.2010р. та №0000011530 від 26.01.2011р.; №0001061530/0 від 27.12.2010р. та №0000031530 від 26.01.2011р.; №0000021530 від 27.12.2010р. в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 1927269,74грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ТОВ "Оверсіс Транспорт Україна" звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та постановити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити. В решті рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, з урахуванням уточнень в судовому засіданні, просить скасувати судові рішення в частині задоволення позову та постановити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволення позовних вимог.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Прокуратура Одеської області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову у задоволені позовних вимог. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що прокуратура не погоджується з рішення судів попередніх інстанції в частині віднесення позивачем витрат по оплаті вантажно-розвантажувальних робіт підприємству ТОВ «Одемара» та включення позивачем до складу валових витрат сум демереджу у розмірі 2,5 млн. грн., в результаті чого порушено п.п.7.9.2 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відповідно п.п.5.3.5 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Крім того, ТОВ "Оверсіс Транспорт Україна" надіслано до суду заперечення на касаційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі.
Відповідачем було заявлено клопотання про здійснення заміни Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі її правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцію з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін та Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанції встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р., за результатами якої складено акт перевірки №720/15-3/35769865/21 від 13.12.2010р., в якому, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем: п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.5, п.п.5.3.9 п.5 ст.5, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.11.2.1 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на відповідну суму; п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено від'ємне значення ПДВ за липень та грудень 2009р. на загальну суму 154877 грн., задекларовану у рядку 25.2 Декларації з податку на додану вартість «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів»у тому числі за липень 2009р. -62944 грн., за грудень 2009р. -91933 грн., а також занижено «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», що відображається у р.26 Декларації з податку на додану вартість у розмірі 126648 грн., у тому числі по періодах: липень -34715 грн., грудень -91933 грн.; п.п.4.5 ст.4, п.п. «е», п.п. «д»п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р. у спірному розмірі; п.п.3.1.1 п.3.1, п.3.4 ст.3, п.п. «е» п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.п.16.3.5 п.16.3 ст.16, п.п. «а»п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 637,9 грн. (у т.ч. вересень 2009р. -364,3 грн., червень 2010р. -273,6 грн.). Зазначено, що у ході проведення перевірки отримано копії фінансово-господарських документів, які свідчать заниження об'єктів оподаткування, відповідно до п.9 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
На підставі вказаного акту перевірки 27.12.2010р. СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі прийняла податкові повідомлення-рішення:
- 0001061530/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого за рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у відповідному розмірі;
- 0001051530/0, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в спірному розмірі;
- 0001041530/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у відповідній сумі.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями 30.12.2010р. ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна» оскаржило їх в адміністративному порядку, в результаті чого СДПІ скасовано податкове повідомлення-рішення №0001051530/0 від 27.12.2010р. в частині 400365 грн. основного платежу та 200185,5грн. застосованих штрафних санкцій. З урахуванням зменшеної суми податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0000021530 від 26.01.2011р., згідно якого нарахований ПДВ в сумі 1339166 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 669580 грн. Поряд з цим, прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.01.2011р. №0000011530 та №0000031530.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 06.03.2009р. між позивачем та ТОВ «ЗІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШІППІНГ УКРАЇНА ЛТД» укладено договір №19/03.09, згідно якого позивач уповноважений обслуговувати лінійні судозаходи і лінійні контейнери суднохідної компанії контрагента.
27.08.2009р. та 06.10.2008р. між позивачем та ТОВ «Транс-Фаворіт» і ТОВ «ЕКО-Лагуна» укладено договір транспортної експедиції №04-НL-428 та договір №22 про надання послуг по екологічному та радіаційному обстеженню вантажів відповідно.
Як вірно встановлено судами, наявними в матеріалах справи первинними документами підтверджено факт виконання вказаних договорів сторонами у повному обсязі.
Позивач здійснює операції по організації і виконанню від імені і за рахунок замовників операцій, пов'язаних з морськими і змішаними перевозами транспортно-експедиторським обслуговуванням транспортно-імпортних і транзитних вантажів, які перевозяться в контейнерах, щодо організації вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання вантажів, оформлення документів, послуг інфраструктури порту, тощо.
З урахуванням наведеного, суди попередніх інстанції обґрунтовано зазначили, що висновки перевіряючих щодо завищення валових витрат по господарських операціях за вищевказаними договорами у зв'язку з не підтвердженням використання наданих послуг у власній господарській діяльності є безпідставними.
Також слід вказати на те, що сама по собі наявність в інформаційній базі даних податкового органу інформації про платників податку ТОВ «ЕКО-Лагуна» та ТОВ «Транс-Фаворіт» не може свідчити про нікчемність правочинів, як таких, що не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки договори позивача з вищезазначеними контрагентами відповідають вимогам законодавства, а первинні документи свідчать про виконання їх умов.
Окрім того, безпідставним являється також висновок про заниження валового доходу на суму 35810грн. у зв'язку з невірним застосуванням офіційного валютного курсу Національного банку України, що діяв на дату отримання доходів, оскільки встановлено, що сума відшкодування від АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт» не є оплатою послуг позивача, а є транзитними коштами, що не належать агенту на праві власності та висновок щодо заниження валових витрат у сумі 670231,8грн. по обслуговуванню вантажних контейнерів, вартість по яких було відшкодовано компанією АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт».
Висновок перевіряючих щодо завищення позивачем валових витрат у зв'язку з безпідставним віднесенням витрат на придбання вантажно-розвантажувальних робіт у сумі 5091659 грн. щодо придбання послуг у ТОВ «Одемара» ґрунтуються на тому, що згідно Лінійної угоди від 05.03.2008р. №3 Принципал "НАРАG-LLOYD AG" погоджуватиме та здійснюватиме оплату вантажно-розвантажувальних робіт порту самостійно, без участі Агента. За умови оплати цих робіт на рахунок Агента, останній зобов'язується перерахувати отримані суми на рахунок Принципала. Послуги по обслуговуванню вантажів підприємством ТОВ «Одемара», які оплачені ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна», є не його витратами, а витратами Принципала.
Також з матеріалів справи вбачається, що 05.03.2008р. між ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна» та компанією АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт» укладено Лінійну угоду №3, згідно якої АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт» визначає ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна» своїм лінійним субагентом для власних, зафрахтованих та керованих судів судноплавної лінії "НАРАG-LLOYD AG". Пунктом 3.8 вказаної угоди визначено, що Принципал буде погоджувати та здійснювати оплату вантажно-розвантажувальних робіт порту самостійно, без участі Агента.
02.02.2009р. між сторонами укладено додаткову угоду, відповідно до якої п.3.8 викладено у новій редакції та визначено, що сторони дійшли до погодження, що Судовий агент у розумінні Додаткової угоди №3 інтерпретірується у відповідності до п.п.«г» п.3.8 Лінійної агентської угоди №3 від 05.03.2008р., як юридична особа, зареєстрована згідно з законодавством України та яка є платником податку на прибуток на загальних підставах - ТОВ «Одемара». Правовідносини між Судовим агентом та Агентом регулюються окремими договірними зобов'язаннями.
Згідно наведених в акті перевірки опису виконаних робіт, наданих підприємством ТОВ «Одемара» та віднесених до складу валових витрат акти виконаних робіт для віднесення витрат до валових складались у період з 11.04.2009р. по 29.06.2010р., тобто після укладення додаткової угоди; кошти від АК «Аркас Шіпінг Енд Транспорт» на рахунок позивача за вантажно-розвантажувальні роботи надходили у межах додаткової угоди №3 від 02.02.2009р., а тому суди попередніх інстанції дійшли вірного висновку, що відсутність в акті перевірки посилання на наявність додаткової угоди є недопустимим. Витрати ж позивача по оплаті вантажно-розвантажувальних робіт підприємству ТОВ «Одемара» в межах своєї господарської діяльності обґрунтовано віднесені до валових витрат.
Підпунктом 5.3.5 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін, договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.
Відповідно до ст.ст. 148-150 Кодексом торговельного мореплавства України визначено поняття сталійного, контрсталійного та надконтрсталійного часу. Термін протягом якого вантаж повинен бути навантажений на судно або вивантажений із судна (сталійний час), визначається угодою сторін, а за відсутності такої угоди - нормами, прийнятими в порту навантаження (розвантаження). Угодою сторін можуть бути встановлені додаткові після закінчення терміну навантаження (розвантаження) час очікування судном закінчення вантажних робіт (контрсталійний час). Демередж - це розмір плати перевізнику за простій судна протягом контрсталійного часу.
Згідно зі ст.150 вказаного Кодексу під час завантаження судна у разі закінчення контрсталійного часу перевізник має право стягнути завдані йому подальшою затримкою судна збитки і відправити судно в рейс, якщо навіть весь обумовлений вантаж не навантажено на судно з причин, що не залежать від перевізника.
Як зазначено судами, при проведені перевірки посадові особи відповідача визначили оплату демереджу штрафною санкцією, яка застосовується до відправника або одержувача вантажу за простій судна протягом контрсталійного часу.
Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанції, які визнали неправомірними такі дії податкової інспекції, оскільки демереджем являється плата за додатковий час перебування судна під вантажно-розвантажними роботами, передбачена угодою сторін або прийнятих у відповідному порту.
При цьому зазначена плата (демередж) відповідно до Лінійної угоди не може бути штрафом (санкцією) для Агента, оскільки вона нараховувалась Агентом третім особам за перебування судна під вантажно-розвантажними роботами в додатковий час, у зв'язку з чим висновок в акті перевірки про порушення позивачем п.п.5.3.5 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є недоведеним.
Крім того, судами обґрунтовано встановлено, що ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна» правомірно віднесено до валових витрат витрати на утримання будинку 29 по вул.Успенській у м.Одесі на суму 87418 грн., оскільки договором оренди нежитлового приміщення від 01.07.2008р., в якому сторонами визначено, що комунальні платежі, пов'язані з використанням приміщення орендар сплачує орендодавцю, якщо договори електро-, газо-, водопостачання та водовідведення укладені між орендодавцем та постачальниками цих послуг, та безпосередньо постачальникам послуг, якщо договори укладені між орендарем та постачальниками послуг. Договором №Аr/01-06 від 01.06.2010р. сторонами також визначено, що орендар сплачує комунальні платежі за електро-, газо-, водопостачання та водовідведення безпосередньо постачальникам послуг на підставі укладених з ними договорів. Разом з тим, відповідачем не спростовані твердження позивача щодо отримання ним комунальних послуг, але у зв'язку з відсутністю у нього договорів з постачальниками цих послуг до 01.06.2010р. ним оплачувались вказані послуги на підставі договору від 01.09.2008р. з ОСББ «Успенський-39», який мав безпосередні договори з постачання послуг по обслуговуванню всього будинку.
Стосовно тверджень податкового органу про порушення позивачем вимог абз.2 п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого товариством завищено податковий кредит на 2532,33 грн. у зв'язку з віднесенням до його складу сум податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним в іншому ніж звітний податковий період та сплата за отримані товари (роботи, послуги) відповідно яких відбулась в попередніх ніж звітний періодах, слід зазначити наступне.
У п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 даного Закону передбачено, що податкова накладна видається платнику податку, якій поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.
Відповідач вказує на те, що позивач не подавав до СДПІ заяви зі скаргами на таких постачальників у звітному періоді, у якому виникло право на податковий кредит.
Проте, судами обґрунтовано відзначено, що відображення як податкових зобов'язань так і податкового кредиту в деклараціях повинно відбуватися саме за звітний період, в якому ці податкові зобов'язання та право на податковий кредит виникли.
В акті перевірки перевіряючи не спростовують того факту, що позивач здійснив господарські операції з зазначеними в акті контрагентами, але порушенням є включення до складу податкового кредиту ПДВ від цих операцій в декларацію з ПДВ період, в якому отримані податкові накладні, у той час коли податкові накладні були виписані під час здійснення операцій у попередні періоди. Саме у зв'язку з цим, позивач не скористався своїм правом на податковий кредит у відповідний звітний період на підставах, визначених в Законі йому на цю суму ПДВ збільшена сума податкових зобов'язань.
При цьому згідно довідки про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ №576/15-2/35769865/160 від 17.09.2009р. СДПІ за результатами перевірки зробило висновок про правомірність заявленої на бюджетне відшкодування суми 97659грн. В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №0000031530 від 26.01.2011р. позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 189592грн., у тому числі за період, який вже перевірявся відповідачем та було підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування на зазначену суму 97659 грн.
Судами також встановлено, що висновок перевіряючих щодо завищення ТОВ «Оверсіс Транспорт Україна» валових витрат у зв'язку з віднесенням до них витрат по придбанню паливо-мастильних матеріалів від ТОВ «Континент Нафто Трейд» на суму 646грн., ТОВ «Континіум-Галичина» на суму 860грн. для службового автомобіля ВМW-310 під час відпустки генерального директора, у розпорядженні якого знаходиться вказаний автомобіль позивачем не спростовано у ході розгляду справи. Крім того, позивачем не спростовано висновок податкового органу про завищення ним задекларованих показників у рядку Декларацій «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» за 2 квартал 2009р. на суму 64908грн., внаслідок того, що підприємством не проведено корегування валових витрат у 2 кварталі 2009р. у зв'язку зі зміною кредитового сальдо по рахункам 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 68 «Розрахунки з іншими кредиторами», що призвело до завищення валових витрат на цю суму.
Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанції, що доводи позивача, що згідно облікової політики підприємства рахунок 685 не відноситься до складу валових витрат, а на рахунку 63 також можуть бути витрати, які не відносяться до складу валових, є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. У зв'язку з обізнаністю позивача про його комплексну перевірку органами податкової служби за період з 03.03.2008р. по 31.03.2009р. включно, він повинен був провести корегування валових витрат у зв'язку зі зміною вартості робіт (послуг) придбаних у попередніх періодах на суму 64908,67грн.
Стосовно посилання в касаційній скарзі прокуратури Приморського району м.Одеси на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р., то вказаною ухвалою рішення судів попередніх інстанції скасовані та справі направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, зокрема, у зв'язку з тим, що суди не дослідили на підставі належних та допустимих доказів доводи позивача про те, що ним витрати на демередж до собівартості не включались, а враховувались на рахунку, де відображались транспортні витрати, та не включались до складу валових витрат.
Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Замінити Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Одесі її процесуальним правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцію з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оверсіс Транспорт Україна" - залишити без задоволення.
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Касаційну скаргу Прокуратури Одеської області - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ Л.В. Ланченко
___________________ О.В. Муравйов