"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/86784/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 30 грудня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 21 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краматорської міської ради про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краматорської міської ради про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2009 рік виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 30 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 21 липня 2010 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та здійснює догляд за нею до досягнення трирічного віку. Виплата позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснювалася у розмірі по 130 грн. щомісячно. При цьому, позивач застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З 01 січня 2009 року було відновлено попередню редакцію статті 15 Закону N 2811-XII, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Проте, статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Отже, з огляду на те, що у передбачений законом спосіб положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не визнано неконституційними та не скасовано, у 2009 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначалась та виплачувалась згідно пункту 22 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку щодо відмову позивачу в задоволенні позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок та виплатити недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з березня по жовтень 2009 року, оскільки на час виплати зазначеної допомоги у 2009 році відповідач діяв відповідно до норм діючого законодавства.
Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Краматорського міського суду Донецької області від 30 грудня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 21 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краматорської міської ради про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко