"05" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/25611/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про поновлення на роботі, -
встановила:
У березні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про скасування наказу управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 22 жовтня 2009 року № 94-к, поновлення на посаді спеціаліста І категорії відділу прийому громадян з питань надання всіх видів соціальної допомоги та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у сумі 15000 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 22 жовтня 2009 року № 94-к в частині припинення перебування позивача на державній службі та поновлено її на посаді спеціаліста І категорії відділу прийому громадян з питань надання всіх видів соціальної допомоги. Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 жовтня 2009 року по 05 жовтня 2010 року та моральну шкоду у розмірі 2000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушень судами норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 02 січня 2008 року ОСОБА_2 працювала на посаді спеціаліста першої категорії відділу прийому громадян з питань надання всіх видів соціальної допомоги.
Наказом управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 22 жовтня 2009 року № 94-к припинено перебування позивача на державній службі на підставі пункту 7 статті 30 Закону України «Про державну службу».
Підставою для винесення зазначеного наказу слугувала постанова Петропавлівського районного суду від 19 серпня 2009 року, якою позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого частиною 1 статті 9 Закону України «Про боротьбу з корупцією» та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Разом з тим, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2009 року скасовано постанову Петропавлівського районного суду від 19 серпня 2009 року, а провадження щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, закрито за відсутності події та складу правопорушення за пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_2
Наведене свідчить про те, що на час винесення спірного наказу від 22 жовтня 2009 року № 94-к, постанова Петропавлівського районного суду від 19 серпня 2009 року не набрала законної сили та оскаржувалась позивачем в апеляційному порядку
Згідно листа Головного управління Державної служби України від 03 вересня 2007 року №126/71/22-07, у випадку неподання державним службовцем в установлений термін відомостей про доходи, зобов'язання фінансового характеру, майновий стан щодо себе та членів своєї сім'ї, передбачених статтею 13 Закону України «Про державну службу», необхідно скласти акт та відібрати пояснення в особи, яка порушила вимоги фінансового контролю. На підставі зазначених документів керівник органу відповідно до пункту 7 статті 30 Закону України «Про державну службу» має прийняти рішення про припинення державної служби.
Судами досліджено, пояснення у позивача не відбирались, питання стосовно оскарження в апеляційному порядку постанови районного суду у справі про корупцією не перевірялось.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку скасувавши наказ управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 22 жовтня 2009 року № 94-к, та поновивши ОСОБА_2 на посаді, з огляду на те, що звільнення позивача було проведено незаконно та з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки постанова Петропавлівського районного суду від 19 серпня 2009 року на підставі якої було винесено спірний наказ від 22 жовтня 2009 року № 94-к, була скасована постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2009 року, а також враховуючи прийняття відповідачем рішення про припинення державної служби позивача, без належної перевірки та за відсутності необхідних доказів та достатніх підстав.
Також, судами першої та апеляційної інстанцій було правильно вирішено питання щодо стягнення з управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23 жовтня 2009 року по 05 жовтня 2010 року.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про поновлення на роботі - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко