Ухвала від 29.10.2013 по справі 2а-8411/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/21696/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Ланченко Л.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 вересня 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року

по справі №2а-8411/11/2670

за позовом Дочірнього підприємства «Всеукраїнська громадська організація «Союз організації інвалідів України «Фаворит-Плюс» (надалі - ДП «Фаворит-Плюс»)

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва (надалі - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва)

про визнання протиправними та скасувань рішень про застосування штрафних санкцій, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому, поставлено питання про визнання протиправними та скасувань рішень ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про застосування штрафних санкцій №0000442350/0, №0000452350/0 від 29.09.2010р.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.09.2011р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012р., позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну невиїзну перевірку ДП «Фаворит-Плюс» з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках по зовнішньоекономічним контрактам №1211від 11.12.2007р., №1205 від 12.05.2008р., №2410 від 23.10.2008р., про що складено акт №85 від 17.09.2010р.

Проведено перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем ст.2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» при виконанні імпортного контракту №1211 від 11.12.2007р., укладеного з нерезидентом - компанією «ROFE EXIM LTD» та ст.9 Декрету Кабінету Міністрів Україні «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» щодо строків декларування валютних цінностей.

На підставі названого акту, та за результатами адміністративного оскарження, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва за порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000452350/0 29.09.2010р. та за порушення ст.2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000442350/0 29.09.2010р.

Судами також встановлено, що між 11.12.2007р. між позивачем (покупець) та компанією «ROFE EXIM LTD» (продавець) було укладено зовнішньоекономічний Контракт №1211, згідно якого продавець на умовах передоплати зобов'язувався поставити обладнання згідно із специфікаціями чи інвойсами на умовах передоплати.

Позивач згідно контракту замовив насос високого тиску HDP 72 Hammelmann SNG в комплекті вартістю 100000,00 євро, що підтверджується наявною в матеріалах справи Специфікацією від 11.12.2007р. до контракту №1211 від 11.12.2007р.

23.06.2008р. позивач перерахував контрагенту за контрактом №1211 від 11.12.2007р. в якості авансу грошові кошти, що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень та банківськими виписками.

У зв'язку з неможливістю своєчасного виконання умов контракту, компанією «ROFE EXIM LTD» (Лондон) 02.10.2008 р. було частково повернуті сплачені позивачем валютні кошти у розмірі 49945,00 євро.

Як встановлено перевіркою, станом 23.12.2008р. заборгованість компанії «ROFE EXIM LTD» (Лондон) перед ДП «Фаворит-плюс» за контрактом №1211 від 11.12.2007р. становила 100055,00 євро.

За контрактом №1205 від 12.05.2008р. ДП «Фаворит-Плюс» отримало від компанії «ROFE EXIM LTD» обладнання моніторингу за вантажною митною декларацією №100000018/8/341604 з відстроченням платежу. Станом на 23.12.2008р. ДП «Фаворит-плюс» мало заборгованість за поставлений товар перед компанією «ROFE EXIM LTD» за контрактом №1205 від 12.05.2008р. на загальну суму 466378,00грн.

23.12.2008р. між ДП «Фаворит-плюс» та компанією «ROFE EXIM LTD» було укладено угоду про взаємозалік однорідних вимог, згідно якого сторонами припинені (шляхом взаємозаліку) взаємні грошові вимоги за контрактом №1211 від 11.12.2007р. та контрактом №1205 від 12.05.2008р. на суму 100055,00 євро.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій встановлено Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Статтею 2 зазначеного Закону, зокрема, передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Порушення резидентами строків, передбачених статтею 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (стаття 4 Закону).

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, імпортна операція з постачання товару між позивачем та нерезидентом - компанією «ROFE EXIM LTD» була припинена в межах терміну встановленого чинним законодавством в сумах, обумовлених сторонами угоди із застосуванням заліку однорідних вимог.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.14 вказаного Закону, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до приписів ст.601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007р. №1392 «Про затвердження Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України» імпортна операція резидента вважається завершеною за наявності однієї з таких умов: зарахування виручки на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України; - подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком; припинення дії зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог резидента та нерезидента на підставі документів, перелік яких визначається Національним банком.

Згідно п.1.10. Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. №136, експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Судами встановлено, що позивачем дотримано необхідних умов для проведення зарахування зустрічних вимог, а саме: вимоги за контрактом №1211 від 11.12.2007р. та контрактом №1205 від 12.05.2008р. були зустрічними (тобто такими, що випливали зі взаємних зобов'язань між позивачем та нерезидентом - компанією «ROFE EXIM LTD»), зазначені вимоги є однорідними (взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); на момент проведення зарахування настав строк виконання за обома зустрічними вимогами.

Крім того, позивач звернувся до обслуговуючого банку з необхідними документами, які свідчили про проведення заліку зустрічних вимог за зовнішньоекономічним контрактом, на підставі яких банк зняв з валютного контролю імпортні операції за контрактом №1211 від 11.12.2007р. без порушення встановлених законодавством строків, про що було проставлено відмітку на угоді про взаємозалік однорідних вимог від 23.12.2008р.

Зняття зазначеної операції з валютного контролю на підставі угоди про взаємозалік однорідних вимог від 23.12.2008р. підтверджується також довідкою ПАТ «Фортуна-Банк».

З огляду на положення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Цивільного кодексу України, які не містять заборони щодо припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо неправомірності висновків податкового органу про наявність у позивача простроченої дебіторської заборгованості по розрахункам із нерезидентом - компанією «ROFE EXIM LTD» за контрактом №1211 від 11.12.2007р.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, ввезення товару згідно вантажної митної декларації від 28.01.2009р. №100000018/9/414650 було здійснено на підставі іншого інвойсу (рахунку), ніж ті інвойси, згідно яких позивачем були перераховані авансові платежі на користь нерезидента.

Так, авансові платежі були здійснені позивачем на користь нерезидента на підставі Інвойсів (рахунків) №1211-112/2 від 23.06.2008р., № 211-112/1 від 20.06.2008р. та №1211-112/3 від 27.11.2008 р.

Згідно вантажної митної декларації від 28.01.2009р. №100000018/9/414650, ввезення товару на територію України було здійснено на підставі Інвойсу №1211-114/1 від 20.10.2008р.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття спірних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак

Судді: ___________________ Л.В. Ланченко

___________________ О.В. Муравйов

Попередній документ
34684493
Наступний документ
34684495
Інформація про рішення:
№ рішення: 34684494
№ справи: 2а-8411/11/2670
Дата рішення: 29.10.2013
Дата публікації: 11.11.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; валютного регулювання і валютного контролю, у тому числі: