06 листопада 2013 року м. Київ К/800/3865/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 року
у справі № 2а/0570/11919/2012
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сітат» (далі - позивач, ТОВ «Сітат»)
до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач, Жовтнева МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС)
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ТОВ «Сітат» звернулось у вересні 2012 року до суду з позовом до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2012 року № 0000691510.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 року, позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в касаційній скарзі.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.08.2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Сітат» податкової декларації з податку на прибуток за звітний податковий період 1 півріччя 2012 року, про що складено акт від 10.08.2012 року № 178/15-113/20343392. згідно висновків якого в порушення п. 153.8 ст. 153, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України) до додатку ЦП «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами» в повному обсязі перенесено від'ємний фінансовий результат, що виник станом на 01.01.2012 року в сумі 2 783 511,00 гривень (рядок 3.3 додатку ЦП), проте як, згідно з п. 153.8 ст. 153, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України від'ємний фінансовий результат, що виник станом на 01.01.2012 року підлягає включенню до витрат починаючи з І півріччя і наступних звітних періодах 2012 року у розмірі 25 відсотків від суми, що виникла станом на 01.01.2012 року, що складає 695 878,00 гривень. Внаслідок порушення п. 153.8 ст. 153, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України підприємством неправомірно визначено збиток (-) від операцій з векселями в сумі 833 511,00 гривень (рядок 3, рядок 03.20 додатку ЦП). За результатами перевірки визначено прибуток від операцій з векселями в сумі 1 254 122,00 гривні (рядок 3 додатку ЦП). Внаслідок порушень викладених в акті, прибуток від операцій з векселями в сумі 1 254 122,00 гривні (рядок 03.20 додатку ЦП) не перенесено до рядка 03.20 ЦП та рядка 03 додатку ІД та не включено до р. 01, р. 03 ІД Декларації з податку на прибуток підприємств, в результаті чого, платником занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 263 365,00 гривень.
30.08.2012 року Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення № 0000691510, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 263 365,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 65 841,00 гривня.
Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступного.
Відповідно до пункту 153.8 статті 153 ПК України, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.
Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Перехідних положень ПК України, в редакції, яка діяла до 01.07.2012 року, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо удосконалення деяких податкових норм» № 4834-VI, який набрав чинності 01.07.2012 року, пункт 3 Підрозділ 4 Перехідних положень ПК України викладено в новій редакції, яким визначено, що пункт 150.1 статті 150 ПК України застосовується у 2012-2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах
При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від'ємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на 01.01.2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012-2015 років. Таке від'ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло після 31.12.2011 року.
Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток і порядок перенесення від'ємного фінансового результату від операцій з торгівлі цінними паперами за своєю природою є різними. У першому випадку мова йде про перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на витрати в наступних податкових періодах до повного погашення, а в другому - про перенесення від'ємного фінансового результату від операцій з торгівлі цінними паперами на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами.
Виходячи з вищенаведеного, від'ємний фінансовий результат від операцій з торгівлі цінними паперами в будь-якому разі не може бути перенесений на витрати в такому ж самому порядку, як від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток.
Також, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що обмеження розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування для врахування в наступних звітних періодах при застосуванні статті 150 ПК України не передбачалось Законом № 4834 при застосуванні пункту 153.8 статті 153 цього Кодексу для визначення прибутку від операцій з цінними паперами і ніяким чином не обмежувало право платника податку враховувати повну суму від'ємного показника фінансових результатів від операцій з цінними паперами в наступних податкових періодах, оскільки це різні за економічним змістом і значенням показники при визначенні податкових зобов'язань.
Отже, зміни, які внесено до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Перехідних положень ПК України щодо застосування п. 150.1 ст. 150 ПК України відносяться тільки до визначення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за загальними правилами та відображеного у відповідному рядку податкової декларації з податку на прибуток підприємства.
Таким чином, будь-яких обмежень, щодо врахування повної суми від'ємного показника фінансових результатів від операцій з цінними паперами придбаними до набрання чинності розділом ІІІ ПК України, чинним законодавством не встановлено, а отже позивачем правомірно в повному обсязі був перенесений від'ємний фінансовий результат, що виник станом на 01.01.2012 року від операцій з цінними паперами.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано встановили протиправність податкового повідомлення-рішення від 30.08.2012 року № 0000691510.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби - відхилити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 року у справі № 2а/0570/11919/2012 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підпис (підпис) І. О. Бухтіярова
Судді: підпис (підпис) М. І. Костенко
Помічник судді підпис (підпис) І. В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно