"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/70295/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
суддівОстровича С.Е.,
Степашка О.І.
Федорова М. О.
секретаря судового засідання Волошина В. М.,
представник позивача Колосовський Ю. О.
представник відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, за участю Прокуратури м. Луганська про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Публічне акціонерне товариство "Стахановський завод феросплавів" (далі - ПАТ "Стахановський завод феросплавів") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську), за участю Прокуратури м. Луганська в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року позов ПАТ "Стахановський завод феросплавів" задоволено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року - без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Стахановський завод феросплавів" у задоволенні позову.
ПАТ "Стахановський завод феросплавів" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську у період з 06.06.2012 року по 07.06.2012 року проведена позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Стахановський завод феросплавів» з питань достовірності та законності декларування податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки складено акт від 14.06.2012 року №45/15-0/00186513.
Позивач не погодившись з обґрунтуванням та висновком перевірки від 20.06.2012 року звернувся до відповідача із запереченнями №05/3267 на висновки акту перевірки №45/15-0/00186513.
У відповідь на заперечення, відповідач направив позивачеві лист від 27.06.2012 року №5096/10/15-011, в якому призначив проведення позапланової виїзної документальної перевірки.
СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську у період з 02.07.2012 року по 12.07.2012 року проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ «Стахановський завод феросплавів» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. За наслідками перевірки складено акт від 17.07.2012 року № 67/15-0/00186513.
Перевіркою встановлено порушення, а саме: пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 15147527, 00 грн.; п.137.1 ст.137, пп. 153.2.1, 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 30155268, 00 грн.
На підставі актів перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0002638013 від 24.07.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та організацій у розмірі 45302795, 00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 1 грн.
В результаті адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ «Стахановський завод феросплавів» та компанією «GLOWSTONE PRODUCTS LTD» (Беліз) було укладено контракти на реалізацію феросплавів: №23/10 від 28.04.2010 року, 34/10 від 28.10.2010 року, №5/11 від 31.01.2011 року, №11/11 від 12.03.2011 року, №29/11 від 01.11.2011 року.
За період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року ПАТ «Стахановський завод феросплавів» задекларовано податку на прибуток по періодах: - за І квартал 2011 року в сумі 865638, 00 грн.; - за ІІ квартал 2011 року в сумі 4513829, 00 грн.; - за ІІ-ІІІ квартал 2011 року в сумі 8109767,00 грн.; - за ІІ-ІV квартал 2011 року в сумі 0 грн.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що в актах перевірки № 45/15-0/00186513 та № 67/15-0/00186513 та додатку до нього, відповідач самостійно визначив рівень «звичайних цін» на феросплавну продукцію, яку позивач реалізував в період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року компанії «GLOWSTONE PRODUCTS LTD» (Беліз), умовно збільшило валовий дохід (дохід) підприємства та донарахував податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму збільшеного валового доходу (доходу), виходячи з рівня визначених «звичайних цін».
Відповідно до пп. 14.1.71 ст. 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Згідно із п. 8 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до п.п. 1.20.1, 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Відповідно до п.п. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.
Згідно із п.п. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що для отримання інформації щодо звичайних цін порівнянню підлягають співставленні умови договорів на певній території ринку ідентичних (однорідних) товарів. Зокрема, враховуються такі умови договорів, що впливають на ціну, як: кількість (об'єм) товарів; строки виконання зобов'язань; умови платежів, звичайних для такої операції; інші об'єктивні умови, які можуть вплинути на ціну.
Відповідно до ч. 13 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998р. №819/98, індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).
Судами попередніх інстанцій зазначено, що при проведенні перевірки відповідачем у якості "звичайних цін" прямо застосовано ціни надані ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" у якості звичайних, без врахування жодних суттєвих умов контрактів ПАТ «Стахановський завод феросплавів», до яких такі ціни були застосовані.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «Стахановський завод феросплавів» є учасником (одним з засновників) "Української асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції" (УкрФА).В свою чергу, УкрФА здійснює запити стосовно надання рівня цін на феросплави на певних ринках до незалежного Державного підприємства "Укрпромзовнішекспертиза". Відповіді Державного підприємства "Укрпромзовнішекспертиза" про рівні світових цін, які підтверджують відповідність цін поставок ПАТ «Стахановський завод феросплавів» компанії «GLOWSTONE PRODUCTS LTD» (Беліз), надавались ПАТ «Стахановський завод феросплавів» відповідачу. Тобто, інформація про ціни, надана ДП "Укрпромзовнішекспертиза", є інформацією незалежного державного підприємства, видами діяльності якого є здійснення цінової експертизи контрактів, оцінка. При здійсненні діяльності вся отримана інформація обов'язково перевіряється і тільки після її підтвердження використовується ДП "Укрпромзовнішекспертиза".
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що визначення відповідачем рівня "звичайних цін" здійснено без врахування об'єктивних умов, що можуть вплинути на ціну (як то кількість поставленої продукції, базисні умови поставки, хімічні та фізичні характеристики, ринки поставок), з використанням інформації про ціни на товари які не є ідентичними (однорідними) товарам, які реалізовувались ПАТ «Стахановський завод феросплавів» та з порушенням принципу співставності умов, тобто з порушенням пункту 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Таке визначення здійснено без надання запиту ПАТ «Стахановський завод феросплавів» про обґрунтування рівня договірних цін та без врахування наданих позивачем листів Державного підприємства "Укрпромзовнішекспертиза", які підтверджують ринковий рівень цін на продукцію, поставки якої здійснювались в період перевірки з січня 2011 року по грудень 2011 року, що свідчить про відсутність врахування Відповідачем об'єктивних умов, якими керувались сторони при встановленні цін контрактів.
Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що податковим органом не доведено, що позивач реалізував феросплавну продукцію нерезиденту «GLOWSTONE PRODUCTS LTD» (Беліз) по заниженим цінам. Недоведеність податковим органом порушення платником податку податкового законодавства при прийнятті спірного податкового повідомлення - рішення, доводить протиправність визначення податкового зобов'язання, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафної (фінансових) санкції.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що позовні вимоги ПАТ "Стахановський завод феросплавів" підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та у порядку, визначеному статтями 236 - 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров