"07" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/74216/12
К/9991/74744/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Пасічник С.С.
Головчук С.В.
Черпака Ю.К.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_4 та Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 20 вересня 2012 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області, третя особа - ПАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про скасування рішення, визнання незаконною відмови у призначенні пенсії та зобов'язання здійснити призначення пенсії,
В липні 2010 року ОСОБА_4 звернулась до Волноваського районного суду Донецької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області про скасування рішення УПФУ №462 від 12 червня 2012 року про відмову в призначенні пенсії, визнання незаконною відмови УПФУ в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язання УПФУ призначити їй пенсію відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02 липня 2012 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що має пільговий стаж роботи за Списком №2 - 7 років 6 місяців 22 дні ізолювальником - плівником у Донбаському ремонтно-будівельному спеціалізованому управлінні треста «Укрколірметремонт», правонаступником якого є ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», а також стаж роботи 1 рік 8 місяців 5 днів ізолювальником гідроізоляції 4 розряду Будівельно-монтажного цеху Хіміко-металургійної фабрики Відкрито акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комітет ім.Ілліча», у зв'язку з чим має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02 липня 2012 року зі скороченням пенсійного віку до 51 року.
Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 20 вересня 2012 року позов задоволено: скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області №462 від 12.06.2012р. про відмову в призначені ОСОБА_4 пенсії на пільгових умовах у відповідності до п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; визнано незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області в призначені ОСОБА_4 пенсії на пільгових умовах у відповідності до п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області призначити ОСОБА_4 пенсію відповідно до вимог п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02.07.2012р.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_4 щодо скорочення їй відповідно до п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на 4 роки пенсійного віку з огляду на наявність у неї 9 років 02 місяців та 27 днів стажу роботи за Списком №2.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року постанову суду першої інстанції скасовано та задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області про скасування рішення №462 від 12 червня 2012 року про відмову в призначенні пенсії, визнання незаконною відмови УПФУ в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язання УПФУ призначити пенсію відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02 липня 2012 року - скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області №462 від 12 червня 2012 року про відмову ОСОБА_4 в призначенні пенсії на пільгових умовах; в іншій частині позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки позивачка має лише 9 років 2 місяці 27 днів пільгового стажу, то вона не має права на призначення пенсії за приписами пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», враховуючи, що згідно з вказаною статтею жінки мають право на призначення пільгової пенсії після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивачка та відповідач звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просили рішення суду апеляційної інстанції скасувати та, відповідно, залишити в силі рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.06.2012р. позивачка звернулась до Управління Пенсійного Фонду України у Волноваському районі Донецької області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням начальника управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області від 12.06.2012р. №462 позивачці відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують зайнятість на роботах з шкідливими умовами праці.
Згідно із п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до записів №6-7 у трудовій книжці позивачка працювала з 08.10.1985р. до 30.04.1993р. ізольовником-плівником у Донбаському ремонтно-будівельному спеціалізованому управлінні треста «Укрколірметремонт» на Волноваській дільниці №5 при Донецькому хіміко-металургійному заводі.
Цей же період роботи позивачки в якості ізольовника-плівника в цехах Донецького хіміко-металургійного заводу підтвердило й Донбаське виробниче управління ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» в довідці №11-132 від 28.07.2001р.
Також, довідкою №31 від 01.06.2012р. підтверджено позивачці стаж роботи 1 рік 8 місяців 5 днів ізолювальником гідроізоляції 4 розряду Будівельно-монтажного цеху Хіміко-металургійної фабрики Відкрито акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комітет ім.Ілліча».
Згідно ж з архівною довідкою №008-52 від 01.03.2012р., яка була врахована відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення №462 від 12 червня 2012 року, в документах Донбаського ремонтно-будівельного спеціалізованого управління треста «Укрколорметремонт», які передані на зберігання в архів ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", картки обліку робочого часу на шкідливих умовах праці на позивачку не значаться.
Проте, як правильно зазначили суди, відомості про стаж позивачки внесені в довідку №11-132 від 28 липня 2001 року на підставі даних особової картки, табеля обліку робочого часу, наказів, розрахункових відомостей та підтверджені підписами начальника Управління, інспектора по кадрам, голови профкому (які несуть відповідальність за правильність наведених в довідці відомостей) й скріплені печаткою Управління; крім того, Управлінням ПФУ в процесі розгляду справи не було надано судам доказів, які б спростовували правильність викладених у довідці відомостей.
До того ж, період роботи в якості ізольовника-плівника з 08.10.1985р. до 30.04.1993р. підтверджено, як вже вказувалось, записами в трудовій книжці позивачки, яка є основним документом для визначення стажу роботи.
Таким чином, зважаючи на приписи п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо зниження пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки роботи жінкам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, судова колегія приходить до висновку, що позивачка має право на пенсію за віком на пільгових умовах після досягнення 51 року з огляду на наявність у неї 9 років 02 місяців та 27 днів стажу роботи, враховуючи, що посади, на яких вона працювала (ізольовник-плівник та ізолювальник гідроізоляції 4 розряду), віднесені до Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, та Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого постановою КМ СРСР від 26 січня 1991 року №10.
Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, який слідує за днем досягнення пенсійного віку на пільгових умовах, якщо звернення за призначенням пенсії відбулося не пізніше 3-х місяців, тому, в даному випадку, у позивачки право на пенсію за віком на пільгових умовах виникло з 02.07.2012р. - наступного дня після того, як їй виповнився 51 рік.
За наведеного, судова колегія погоджується з висновками судів про те, що рішення №462 від 12.06.2012р. Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області про відмову в призначені позивачці пенсії на пільгових умовах у відповідності до п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є незаконним, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що ж до висновку суду апеляційної інстанції про ненабуття позивачкою права на пенсію за пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з огляду на відсутність у неї десятирічного стажу на роботах зі шкідливими умовами праці (наявні всього 9 років 2 місяці 27 днів), то такий висновок є помилковим, оскільки суд не врахував приписів речення другого вказаного пункту щодо можливості зменшення пенсійного віку особам, стаж роботи яких, зокрема, за Списком №2 становить менше 10 років (жінкам на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи).
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дав правильну правову оцінку обставинам у справі й дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, яке було помилково скасоване судом апеляційної інстанції.
За таких обставин, керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року скасувати, а постанову Волноваського районного суду Донецької області від 20 вересня 2012 року - залишити без змін.
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Пасічник С.С.
Головчук С.В.
Черпак Ю.К.